Медсестра “швидкої” зробила пенсіонерові укол… І він потрапив у реанімацію

Спекотного травневого дня 62-річний пан Віктор Ш., повертаючись до рідної домівки у Рівне з Москви, відчув слабкість та погіршення самопочуття. І вже ступивши через поріг своєї квартири, мало не впав, бо сили почали залишати тіло. Дружина пана Віктора зорієнтувалася миттєво і викликала “швидку”. Медслужба спрацювала досить оперативно, і вже за десять-п’ятнадцять хвилин пенсіонерові зробили кардіограму і підготували до ін’єкції...
Чи то медсестра невідповідально (чи нефахово) поставилася до свого професійного обов’язку, чи просто дався взнаки напружений робочий день з масою викликів... Та за два дні пан Віктор вже не міг ні сісти, ні нормально ходити — кульгав на кожному кроці. Річ у тім, що трапилося це все перед Днем Перемоги. Отож, три дні опісля (9,10,11 травня) довелося якось перетерпіти свій стан. А вже 13 травня, як згадує пенсіонер, терпіти було несила — стан все погіршувався і погіршувався.
У результаті потрапив пан Віктор до госпіталю Рівненського військового гарнізону, що на вулиці Олени Теліги, (бо проживає у цьому районі і є офіцером запасу). У хірургічному відділенні його поклали зразу ж на операцію, тому що після неправильно зробленого уколу утворилася гематома — ін’єкція потрапила в судину. Лікар-хірург Ян Іванов, який оперував пана Віктора Ш., стверджує, що випадки з ускладненнями після уколу не часте явище. Можливо, коментує пан Іванов, у даному випадку позначилася стійка травнева спека, коли й спеціалістові важко сконцентруватися у ситуації, а, можливо, й недостатня фахова підготовка. Хто зна. Але, як розповідає сам пенсіонер, після перебування в реанімації він ще довго буде оговтуватися.
Сьогодні пан Віктор почувається добре, ходить на перев’язки у госпіталь. Але, згадуючи прикрий випадок, не приховує свого обурення. Та найбільш прикро, що віра у швидку та якісну допомогу тепер у пенсіонера похитнулася. Через випадкову помилку?

Дзвінок на тему...
У нинішній час пенсіонерів оточує чимало проблем: що з виплатою пенсій, що з побутово-комунальними негараздами, а що й з болячками. А коли виникає якась проблема, кожна стара людина надіється на швидкий та якісний порятунок.
До нашої редакції зателефонував пенсіонер з Дубровиці Рівненської області. 82-річний Борис Б. вже нездужає добиратися щоразу, коли виникає потреба, до райлікарні, яка розміщена за містом (а про рух транспорту в невеликих містечках можна собі уявити). Отож, коли в пана Бориса загострюється хронічне захворювання, він покладається лише на службу “03”. Проте останнім часом на іншому кінці дроту все частіше відповідають: “Зверніться до дільничного лікаря. До пенсіонерів із хронічними хворобами ми не виїжджаємо”. Або ж трапляється й варіант: “Заплатите за бензин — приїдемо”.
Як стверджує головний лікар Дубровицької райлікарні Олександр Поліщук, медичні працівники станції швидкої допомоги мають у себе на обліку всіх хронічних хворих-пенсіонерів і, власне, при кожному з таких викликів черговий фельдшер “швидкої” по телефону може порадити конкретній людині, які ліки вживати при загостренні. (Хоча, як на мене, то такий підхід аж ніяк не прийнятний, і подібне вирішення проблеми нагадує віртуальну медичну консультацію “on-line”— авт.).
За словами головного лікаря Рівненської станції швидкої допомоги Євгена Мальчевського, при більш як 50-тисячній кількості населення Дубровицького району, там мають працювати п’ять лікарських бригад “швидкої допомоги”. А сьогодні їх — лише три, та й то фельдшерські. Отож, про повну кваліфіковану допомогу стверджувати не доводиться.
При настанні літньої спеки загострюється багато хронічних хвороб, і особливо важко переносять її гіпертоніки, сердечники. І всі вони, в основному, — люди похилого віку. То ж хочеться, щоб тандем “лікар-пацієнт” діяв злагоджено й мудро. А відсутність пального (при теперішній скрутній ситуації в медицині) не впливала на взаєморозуміння між обома сторонами. Принаймні часом і добре слово лікує краще всіляких дорогих ліків.