Благодійні внески чи здирництво?

Саме благодійництво не має на меті нічого поганого, але в нашому випадку ми спостерігаємо порушення Конституції України, адже без внесення плати потрібна нам медична послуга надаватися не буде. Таким чином у Рівненській міській лікарні аналіз крові коштує 2 гривні, кардіограма — 3 гривні. Зрештою, чи не кожному з нас, хто перебуває з певною проблемою в обласній клінічній лікарні, доводилося платити за рентген грудної клітки 9 гривень (менший знімок — 6 грн.), за аналіз крові з вени — 5 гривень. При госпіталізації ціни на постіль та білизну коливаються від 7 до 20 гривень — залежно від відділень лікарні. Також збирають благодійні внески на лампочки, кулькові ручки для медичного персоналу (від 1 до 10 гривень).
Така ситуація не тільки в Рівному, а й в інших областях України. За повідомленням голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства Миколи Поліщука, яке фігурувало в засобах масової інформації, у комітет надходять численні письмові та усні звернення від громадян України. У них йдеться про те, що під час госпіталізації до стаціонарних закладів охорони здоров’я представники адміністрації та медперсонал вимагають від пацієнтів грошові благодійні внески, як попередню плату за госпіталізацію до стаціонару, добровільні компенсації за надані послуги. При цьому йдеться не про оплату вартості медичних послуг, віднесених до категорії платних постановою Кабміну від 11 липня 2002 №989, а про оплату самого факту госпіталізації пацієнта. За даними комітету, використання коштів дуже важко відстежити, і є вагомі підстави вважати, що вони не використовуються з метою забезпечення матеріально-технічного розвитку медичних закладів. Отже, виникає ряд запитань: куди ж все таки йдуть ці кошти? Чи дійсно в нас медицина безкоштовна, якщо ми повинні сплачувати благодійні внески? То що ж тоді, згідно з українським законодавством, ми повинні отримувати безкоштовно?



P.S. У Конституції України сказано, що медична допомога у державних та комунальних медичних закладах повинна надаватися безоплатно. Такий факт викликав занепокоєння не тільки в пересічних громадян, а й у народних депутатів. Тому Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства звернувся до МОЗ України, АМНУ, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з пропозицією забезпечити перевірку інформації щодо згаданої вище “благодійності” у межах компетенції, визначеної законодавством, і вжити заходів щодо припинення порушень закону у разі їх виявлення.