Юрій Ширко: Я проти депутатських подарунків

Про розчарування та досвід
— Пане Юрію! Минув рік вашої роботи у парламенті. Чого за цей час було більше: успіхів чи розчарувань?
— Існує думка, мовляв, чим глибше людина вивчила нову справу, тим частіше настає розчарування. Бо ж насправді те, що уявляв спочатку, на практиці виявилося не зовсім так. Кожен студент має трохи інакше уявлення про майбутню професію до того, коли він розпочне працювати за фахом. Щось подібне пережив і я. Хоча певний досвід у мене був, бо тричі обирався депутатом Володимирецької міської ради, неодноразово як запрошений брав участь у роботі Рівненських міської та обласної рад, проте у Верховній Раді усе трохи по-іншому. Доволі великі розходження є між тим, що бачиш у сесійній залі, і тим, як ці події висвітлюють у ЗМІ.
— Ви хочете сказати, що розчарувалися у роботі парламенту?
— Якоюсь мірою так. Але в більшій мірі це стало поштовхом до набуття знань. За цей рік я набрався значного досвіду.
— Непоодинокі факти, коли депутат приїжджає в округ і дарує виборцям автобус чи міст. Ви теж практикуєте подібне?
— Переконаний в тому, що депутат має максимально працювати під час прийняття Закону “Про державний бюджет України”. Це той період, коли кожен народний обранець може багато зробити для свого округу. Разом з тим, доводиться втручатися в різного роду складні ситуації в окрузі, для вирішення яких потрібно не так вже й багато. Нещодавно я побував на засіданні постійної комісії облради з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства, де постало питання про відсутність в області імпортного інсуліну. Коли впритул зайнявся цими питаннями, то з Мінохорони здоров’я отримав відповідь, що до серпня буде покрито річну потребу інсуліну. Отож, коштів з бюджету області, які депутати облради доручали віднайти головному фінансовому управлінню, шукати не доведеться. Коли ми нещодавно затверджували бюджетну резолюцію, то запропонували кошти безпосередньо направляти в регіони, і тут закуповувати інсулін. Надалі відстоюватиму ідею, щоб гроші видавали безпосередньо хворим. При розвинутій мережі аптечних закладів кожен діабетик дуже легко зможе забезпечити себе тим препаратом, який йому найкраше підходить.

Про колишнього суперника
— Рівненщина досить уважно стежила за боротьбою між вами і Бакаєм під час передвиборчих перегонів. Чи доводилось зустрічати його у стінах Верховної Ради. І як ви розцінюєте його призначення головою Державного комітету з водного господарства?
— Вчора, коли я про це почув, перше, що спало мені на думку, куди поділи попереднього голову пана Хорєва. В цьому комітеті завжди професійно підходили до своїх обіцянок і взаємовідносин з депутатами. Там усе було нормально. Переконаний, коли все дуже добре, то не може бути масло масляне. Хотів би помилитися, але мені здається, що там можуть розпочатися проблеми. Уся діяльність Бакая, наскільки мені відомо, пов’язана з нафтою. А тут — водне господарство. Але ж він спеціаліст широкого профілю...
— Вам як депутату та ще й екологу напевно відома доля 140 тисяч гривень, які, буцімто, Міністерство екології та природних ресурсів планувало виділити на очищення русла річки Устя.
— У нинішньому році буде виділено лише 300 тисяч гривень централізованих капіталовкладень на водонапірний колектор на вул. Кн. Романа у Рівному. З попереднім міністром була домовленість про виділення коштів на очищення Усті та міське сміттєзвалище, але в затвердженому переліку централізованих капіталовкладень вони не зазначені. Очевидно, це пов’язано з відставкою міністра.

Про асфальтний завод
— Дехто звинувачує Ширка в тому, що він хоче поставити хрест на гордості міської влади — асфальтному заводі. Мовляв, через вас рівненські дороги ніколи не стануть кращими. Ви дотримуєтесь іншої точки зору?
— Наша фракція запропонувала 70 відсотків дорожнього збору залишати в бюджетах міст обласних центрів, в той час, коли уряд запропонував 50. Місто Рівне додатково отримає 2,5 мільйона гривень. До речі, в одній з газет нещодавно прочитав, що міська влада на ремонт доріг додатково вишукала згадану суму. Хочу підкреслити, що це заслуга саме депутатів нашої фракції. Реально цих грошей мало б бути 3,6 млн., але у звітах міської влади чомусь відображено суму 2, 5 млн. грн.
Що стосується асфальтного заводу, то звернень до мене було два: від осередку Партії Зелених і від мешканців мікрорайону про те, що в безпосередній близькості від будинків зводиться асфальтний завод. Я просив, щоб міська влада надала мені висновки про погодження будівництва. З’ясувалося, що висновків на той час не було. Вони з’явилися лише 10 червня. Управління екології констатувало, що нормативно захисна зона для об’єкта не витримана, оцінка впливу на водні ресурси, повітряний басейн вважається неприйнятною. За даними центру гідрометеорології значення фонових концентрацій до введення заводу в дію складали: оксид вуглецю — 5, 38 (допустима 5), діоксид азоту — 0,12 (допустима 0, 08). Висновок у проектній документації загалом був негативний.
— Незважаючи на це асфальтний завод продовжуватиме функціонувати?
— Полеміка з міською владою з цього приводу тривала до останнього. Врешті-решт ми домовилися, що іще буде витрачено приблизно 70 тисяч гривень на придбання і встановлення потужного фільтра, який унеможливить шкідливі викиди. Після цього будуть зроблені заміри і зменшено санітарну зону. Головний санітарний лікар України має на це право.
Якби завод було розміщено на безпечній відстані від житлової зони, ніколи б подібне питання не виникло. До того ж, у своїй передвиборчій програмі обіцяв, що як фахівець стежитиму за тим, щоб місту промислові об’єкти наносили мінімальну шкоду. За час своєї роботи за фахом неодноразово переконувався, якщо якийсь об’єкт введено в експлуатацію з порушенням природоохоронних вимог, то потім зупинити його дуже складно для того, щоб запровадити додаткові природоохоронні заходи. Пам’ятаю, у свій час щось подібне було у Володимирці, коли запускали хлібозавод і влада говорила: “Ви що, хочете людей лишити без хліба?”. Зважуючи все це, для мене було дуже важливим, щоб в процесі введення в експлуатацію міська влада зробила все, аби об’єкт мінімально шкодив мешканцям мікрорайону “Північний”. Хоча я і не лікар, але якщо подивитися у довідники, то можна зробити висновки, що ми ризикували б залишитися без майбутнього покоління. Зрештою, питання можна поставити і в іншому ракурсі. Чому міська влада, знаючи, що там не можна розміщувати завод, (негативний висновок за підписом Гуйдаша вона отримала ще рік тому), його усе ж таки розмістили в цій зоні. Хто нестиме персональну відповідальність? Власне, тут можна робити закид багатьом. Чому управління екології зайвий раз додатково не проконтролювало, що там ведеться будівництво? Чому повз свою увагу цей факт пропустив депутат міської ради? Отож, наголошу, що моя діяльність не була спрямована на те, щоб закрити завод, або щоб дороги були без асфальту. Докладаю всіх зусиль, щоб там встановили додаткове очисне обладнання. Думаю, що моральне право для цього в мене було. Зрештою, як мені здалося, міський голова й сам задоволений, що врешті-решт знайдено вихід з цієї ситуації. Якби цього не було, постало б питання про нецільове використання бюджетних коштів. А це вже кримінал.

Про стосунки
з місцевою владою
— Наскільки мені відомо, ні обласна, ні міська влада не згадує про якусь співпрацю з вами. Чи означає це, що влада упереджено ставиться до вас?
— З міським головою Віктором Чайкою ми зустрічались вже п’ять разів. Коли зустрівся вперше, після обрання народним депутатом, то сказав буквально таке: “Вікторе Анатолійовичу! Вам обрали не того депутата, якого ви хотіли. Мені обрали не того міського голову, якого хотів я. Але життя продовжується і виборці в нас лишилися ті ж самі. Тому я вам пропоную співпрацю для того, щоб за цей період зробити максимум хороших справ”. На жаль, а може й на щастя, такої розмови поки що у мене не відбулося з Миколою Сорокою. Міська й обласна влада світить тих депутатів, яких вона підтримувала на виборах. Добре пам’ятаю, як разом із своїми колегами Ніколаєнком, Черняком Юхновським оббивали пороги Міносвіти для того, щоб виділили комп’ютерний клас для школи в Дермані на її 400-річчя. Але по телебаченню повідомили, що комп’ютерний клас школі подарувала ОДА. Тому наголошу, що депутати на фінансування впливають лише тоді, коли приймають бюджет, інших важелів вони просто не мають
— Ви для себе зрозуміли, де депутати, які дарують комп’ютерні класи, мости та інше беруть гроші? Адже все так виглядає, ніби вони все це роблять за власні кошти.
— Комп’ютерні класи, як правило, закуповують за кошти, які закладені в бюджеті. Можливо, і є якісь круті бізнесмени, які купують щось за власні кошти, але ми всі ще зі школи пам’ятаємо про закон збереження енергії. Якщо депутат і привозить щось в округ, то гроші на цей подарунок він взяв у цьому ж окрузі. Механізм може бути різний. Скажімо, я спостерігав за наступним. Депутат подає законопроект, яким вимагає поставити каталізатори на автомобілі. Потім виявляється, що депутат причетний до виробництва цих каталізаторів. У результаті я на комітеті виступаю проти цього законопроекту і пропоную внести інший законопроект про встановлення ГОСТУ ЄВРО-2, яким обмежується кількість викидів, а хто і яким чином його досягатиме — це вже справа інша. Є й інші варіанти, скажімо, коли подається законопроект про безмитний ввіз цукрової тростини, а той же депутат контролює цукрові заводи. В бюджет не поступить 800 тисяч, а за 100 тисяч він подарує комп’ютери. Ось така ціна депутатських подарунків. Я противник таких схем. Краще, щоб гроші поступали у бюджет, а звідти рівномірно розподіляли.

Про бізнес
і Сороку
— Кажуть, що всі народні депутати мають бізнес. Ви належите до таких?
— Нам регулярно роздають аналітичні збірники центру досліджень Разумкова, де я прочитав, що лише 86 народних депутатів України не пов’язані з бізнесом. Один з них — я. Це вам стверджую з повною відповідальністю
— На ваш погляд, наскільки реальною є відставка Миколи Сороки до виборів?
— Думаю, що малореальною. Особливо, якщо врахувати те, що Голова Верховної Ради Володимир Литвин — земляк пана Сороки і якимось чином супроводжує його кар’єру. Не треба відкидати факт прихильного ставлення Кучми до Сороки. Це якраз ті стовпи, які нормально тримають голову облдержадміністрації.
— А тандем Медведчук-Василишин?
— Не думаю, що він до чогось призведе. Не секрет, що існує такій собі трикутник Янукович-Литвин- Медведчук і Кучма періодично когось смикає. Не думаю, що до президентських виборів Василишин зможе змінити Сороку на посту голови облдержадміністрації.