Ми у Facebook
31.07.2003, 04:41

У Користі матимуть користь із... мальви

Ми звикли до того, що на землі вирощують зернові чи городні культури, які так чи інакше потрапляють потім на стіл. Реформування аграрного сектора економіки України поки що не дає бажаного результату — ціни на вирощене диктують агротрейдери, яким “до лампочки”, скільки реально має коштувати тонна зерна, буряків чи картоплі. У таких жорстких умовах селянам доводиться шукати нових шляхів отримання вигоди.
Скажімо, у селі Користь Корецького району один із орендарів вирощує... мальви. Відразу й не подумаєш, що цією гарною на вигляд рослиною, яка часто росте на городі чи у квітниках, можна не тільки милуватись, а ще й мати зиск. Дивлячись на одне з полів сільгоспкооперативу “Користівський”, звичайний перехожий буде губитися в здогадках: а що ж там росте? Виявляється, це один із представників виду мальвових — алтея лікарська, так вона називається в фармації.
Цікава передісторія появи цієї рослини на тутешньому полі. Кілька років тому у ці краї, а точніше до сусідніх Самостріл, занадився поляк. Він, будучи в курсі труднощів, з якими стикаються реформовані колгоспи в Україні, зробив пропозицію. На орендованих площах згодом почали сіяти цукрові буряки польської селекції. Якщо закупівельна ціна на гичку видається занизькою не тільки іноземцеві, а й нам, то пристойна врожайність польських буряків компенсувала таку диспропорцію. А пізніше йому вдалось зацікавити керівників сільгоспгосподарств у Самострілах і Користі незвичною для наших країв культурою. Мова йшла про вирощування лікарської рослини нарівні із зерновими чи овочами. Завіз насіння, сівалки польського виробництва, причепили їх до наших тракторів — і вже у травні нова культура почала виганятись у ріст.
Валерій Федорович, головний агроном СВК “Кориcтівський”, показав двогектарну ділянку, яка вирізнялась незвичним фіолетовим кольором квіток мальви-алтеї:
— Не звертайте уваги, що міжряддя лікарської рослини заросли лободою, — заспокоює агроном. — Ми обробили посіви, знищивши однодольного паразита — пирій, після чого алтея швидко підросла, і сусідство з дводольним родичем-лободою їй не шкодить. Підприємця з Польщі цікавлять лише квіточки — їх обривають, складаючи у кошики на плечах. Період цвітіння, а отже і обривання квіток, триває з липня по жовтень-листопад. Наші люди не поспішають приступати до роботи, оскільки бажають, щоб за неї орендар розраховувався одразу — скільки разів нас “кидали” і держава, і непорядні “бізнесмени”...
Від місцевих селян поляк-орендатор чекає лише одного, щоб допомогли йому у зборі врожаю. Голова СВК “Користівський” Віталій Козлюк вважає, що з цим проблем не буде. Адже пан Януш розповідав, що досвідчені збирачі цієї сировини у Польщі зривають до 20 кілограмів квіток за один раз. Працю наших він оцінюватиме по гривні за кілограм, задовольняючись навіть половиною від такого збору. Пан Козлюк вважає, що бажаючі знайдуться — хоч би серед сільських школярів.
Але найголовніше — поляк Януш не ділиться секретом, для лікування яких хвороб вживається ця квітка. Видно, боїться “спеціалістів” з самолікування, котрі можуть за одну місячну ніч обірвати всю плантацію. Або намагається уберегтись від конкурентів, які здатні “винюхати” за кордоном: для чого, куди, і за яку ціну можна здати квіточки алтеї. І тоді б ми згодом побачили на міських базарах приймальників сировини з табличками “Куплю квітки мальви”. Історії про шампіньйони, горіхи, лісові ягоди ми вже чули. Хіба що тільки цвіт папороті не пропонують здавати.





На правах реклами