Скляні метелики народжуються на балконі

Олексій Борисенко належить до тих людей, яких справді можна назвати диваками. Двадцять років свого життя він пропрацював рядовим електриком, двадцять — інженером, конструктором, художником. Сьогодні йому вже 62 і найголовніше захоплення Олексія — скляні метелики, яких він робить власноруч.
Ця квартира — цілий дивосвіт. Скрізь, куди не глянь — вазони, а на них сидять розкішні махаони, кропивниці, павлиноочки, сатурнії та інші крилаті комахи. Метелики примостилися у серванті, на полицях, на стінах, балконі... Більшість з них — рідкісні і в природі їх знайти, тим більше роздивитися, важко. А тут, у приміщенні, вони виглядають, мов живі. Так і хочеться торкнутися крилець, зображення яких передане до найменшої деталі. Десятки кольорів сплітаються у яскраві візерунки. Одним словом, від виробів очей не відвести.
— Де природа бере стільки мудрості й таланту, щоб створити таку неповторну красу? — дивується чоловік. — У світі налічується 165 тисяч видів метеликів і кожен з них — неповторний.
Свого часу Олексій Борисенко працював електриком. Оскільки робота особливого ентузіазму не викликала, довелось її змінити і чоловік почав працювати завідувачем лабораторії автоматики текстильного факультету Київського інституту легкої промисловості. Через чотири роки знову зміни — почав працювати інженером-конструктором першої категорії на Рівненському заводі тракторних агрегатів. Там майстер розробив і виготовив першу в області (до речі, й останню) автоматичну прохідну. На жаль, цю модель так і не запустили в серійне виробництво.
Так склалося життя, що тричі з ним траплялися нещасні випадки. Лише доля рятувала його. Він “встиг” тричі “зазирнути” на той світ (як каже, в інший вимір) і побувати на межі життя та смерті. З 1980 року пан Олексій почав працювати художником у художньо-оформлювальному комбінаті. Власне, мабуть, саме тоді в його серці народилася любов до малювання.
— Я звик весь час бути в роботі, — каже він. — Без неї руки сверблять. Коли вийшов на пенсію, замислився, чим би зайнятися. Одного разу до рук потрапив ілюстрований шкільний атлас-визначник метеликів. Спробував намалювати комаху. Вийшло. Хоч давалося нелегко. Передати усі тонкощі візерунка крил метелика на папір у природній пропорції дуже складно. Але мені таки вдалося, і перший мій метелик народився на світ. Тепер кожен бажаючий міг побачити його в усій красі. Потім один за одним почали з’являтися інші. На папері ожили метелики наших країв — адмірали, махаони, павлиноочки (соснова, грушова, тернова), перламутрівки, різні бражники (нічні метелики), бризеїди. З “туземних” я тоді намалював тільки комах з Нової Гвінеї — королеву Олександру і короля Олександра.
Так в Олексія Борисенка з’явилася чудова колекція метеликів. Іноді він розвішує малюнки в квартирі і милується їх красою. Але чоловік прагнув творити щось нове. У голові з’явилися цікаві задуми.
— Якось переглядав енциклопедію комах і побачив картинку, де отруйна склопендрія напала на ящірку, — продовжує розповідати. — Вирішив зробити цей малюнок з дерева. І що думаєте? Через якийсь час дерев’яна копія стояла на письмовому столі. Але перш ніж змайструвати першого скляного метелика, переконував себе цілий місяць. Запитаєте, чому? Відповідь проста: я боявся спотворити дарунок природи. Краєчки деяких візерунків на його крихах посічені. Зробити зі скла це неможливо. Я не знав, чи варто робити мені ці плямочки на крилах рівними та округлими. Але оскільки іншого шляху не було, взяв до рук органічне скло і лобзика. Сподіваюся, природа мені пробачить.
Ось так побачив світ мій перший гігант-махаон. Краса виробу здивувала багатьох. Відтак додалося ще більше творчої енергії. З’явилися і проблеми — собівартість метелика складала майже сімдесят умовних одиниць. Органічне скло, яке найточніше передає кольори крилець, надто дороге (на одного метелика потрібно півтора метра скла, а вартість метра — 50 у.о.). Проте потяг творити переборов усе. Працював і вдень, і вночі. Пиляв, плавив скло, робив рамки та інше, клеїв. “Комашки”, розмахом крил до півметра, почали з’являтися одна за одною. Вони обсіли всю квартиру і перетворили її на дивну казкову країну. Знайомі часто запитували: “Як таке можна зробити і що ти з цього маєш?” Я лише усміхався у відповідь...
Нині в Олексія Борисенка ціла колекція. Щоправда, чимало метеликів уже “розлетілося” по домівках друзів, родичів. Але він майструє нових. Дещо намагається “здешевити” свої творіння і зараз робить їх з аракалу — різнобарвної клейкої плівки. Зараз хоче спробувати використати бархат. Хоча в сировині повністю не обмежується — у хід ідуть різнобарвні яскраві коробки з-під цукерок, картон та інше.
Місце для майстерні обрав собі чоловік також оригінальне — балкон. Каже, що тут, на восьмому поверсі, його новонароджені метелики почуватимуться якнайкраще. Зараз працює над каліфорнійським монархом. Ця комаха може вільно подолати 36 кілометрів. Метелик рідкісний. І взагалі, як каже пан Олексій, почав цікавитися екзотичними комахами. Примусив доньку знайти в Інтернеті барвистих метеликів тропічних країн. І от вже приступив до розробки їх копій.
Виставляти свої роботи Олексій Борисенко поки що не планує — для цього потрібні гроші. Тому весь свій вільний час проводить у майстерні. Розповідає, що дуже часто ниють руки, бо робота надто тонка. Але це заняття його підтримує, додає сили та енергії. Тому припиняти майструвати не хоче.
— Звісно, 165 тисяч видів метеликів я не зроблю навіть за своє життя, — сміється він. — Але частку цих чудових божих сотворінь я покажу людям...