Петлю закинув на тополю...

Мешкають вони з дружиною на краю селища, поруч з автошляхом Зарічне-Пінськ, обабіч якого жваво ведуть шепіт-гомін своїм широким зеленолистям тополі й осокори. Того липневого надвечір’я метнувся молодий чоловік з добрячим мотузком за кілька сотень метрів по асфальту, подалі від крайніх хат, вибрався на дерево, приладнавши на висоті більше двох метрів петлю і не гаючись встромив у неї голову. Добре, що про злі наміри дивак вголос ділився ще у своєму дворі і за ним назирці подалася сестра його дружини. Пересвідчившись, яку халепу затіває швагро, жінка стала розгублено розмахувати руками і лементувати до проїжджаючих мимо авто, щоб люди запобігли біді, бо бігти до хат за допомогою було б запізно.
Однак, водії в сутінках та за гіллям дерев не могли помітити причини негайної зупинки, тому два авто промчали мимо.
На щастя, за кермом третього був місцевий житель, котрий упізнав сусідку. Доки похапцем шукав ножа та видирався на тополю, спливали дорогоцінні секунди. Нарешті мотузку вдалось перерізати і тіло гепнулось на землю, зваливши й рятівника. Чоловік вже не дихав. Та бувалий водій разом зі своїми пасажирами стали термосити дивака, робити штучне дихання. Нарешті посинілий чолов’яга дихнув... Цим же авто відвезли білолаху в райлікарню, де він, прийшовши через кілька годин до тями та зрозумівши, в стінах якого закладу перебуває, задав перше запитання медикам: чого саме тут він опинився?
Як не дивно, а того ж самого дня і в тому ж мікрорайоні селища вдалось уберегти від наглої смерті і 25-річного К., котрий прилаштовував надійний зашморг у власному хліві...