Олені “перервали вагітність” на шостому місяці Та Дмитрик залишився жити

Олену, молоду жінку, яка чекала свого первістка, лікарі переконали “перервати вагітність”. Страхали тим, що під час пологів їй можуть відмовити нирки і вона помре.
Не відразу Олена зважилася на такий страшний крок. Довго плакала, страшний сум оповивав серце. А коли все-таки змирилася з вироком медиків, строк вагітності сягнув за п’ятий місяць.
Перед “операцією” вона попрощалася з ненародженим сином — приклала руку до ще невеликого живота. І маля, наче відчувши свою приреченість, у відповідь не зарухалося. Останнє, що вона пам’ятає — тонка голка з наркозом, яку вставили у кисть руки...
Аборт (кесарів розтин) робили на “листопадові свята”. Відтак вихідні Олена провела на самотині у лікарняній палаті, обливаючи слізьми подушку. А через два дні вражений лікар під час ранкового обходу доторкнувся до її плеча: “А синочок твій живучий...”
Про це “чудо”, яке сталося десять років тому, у маленькому російському містечку дотепер розповідають з подивом. Упродовж кількох днів хлопчика з найважчим, четвертим ступенем недоношеності, ніяк не наважувалися офіційно зареєструвати. Але малюк, всупереч усьому, вперто чіплявся за життя. Немовлятко з тонесенькими рученятами, крихітною голівкою, яке не мало навіть кілограма ваги, у пологовому назвали “Дімкою-невидимкою”.
Лише у три місяці годований через зонд Дмитрик виглядав як нормальна новонароджена дитина і важив два кілограми. До півроку Олена не виходила з малим на вулицю, а тоді, коли його ровесники вчилися ходити, він щойно починав сидіти. Все ж незбагненна хлопчикова жага жити та мамина наполегливість зробили своє. Зараз Дмитрикові 10 років. Він напрочуд енергійний і здібний. Оскільки енергія б’є через край, Дмитрик пробував займатися і спортом, і бальними танцями, та надовго ніде не затримувався. А його мамі дотепер сняться страшні сни про те, як десять років тому помер і повернувся до життя її син...
Газета “Московский комсомолец”, яка нещодавно оповіла цю історію, устами фахівців стверджує, що такі випадки, хоча й вкрай рідко, та все-таки трапляються.
А ми, в свою чергу, повертаючись до теми, яку вже порушували, хочемо поставити запитання: “То що відбувається під час аборту? Чиї маленькі тільця дістають із материнських утроб?”
Дмитрика абортували, коли строк вагітності становив трохи більше 5 місяців (далеко не виняткові такі випадки у нашому краї). Крихітний “плід” довів, що він — ЛЮДИНА!