Поліська алмазна лихоманка

Ніщо так не підігріває людську цікавість, як посилені заходи безпеки. Ходять навіть чутки, що в зарічненських і володимирецьких лісах шукають не алмази, а уран. Але шукають таки алмази. За словами начальника територіального відділення державного науково-виробничого підприємства “Геоінформ України” Івана Гарбуза, північна частина Рівненщини (Зарічненський та Володимирецький райони) сьогодні вважається найперспективнішою в Україні щодо виявлення родовищ алмазів. Знахідки уламків кімберлітів з крупними зернами супутніх алмазу мінералів-індикаторів дають підстави стверджувати, що на території Рівненщини є прямі ознаки покладів цього мінералу. Як кажуть місцеві знавці, раз у породі немає графіту, то мають бути алмази.
Щоправда, цих дорогоцінних каменів поки що не вдалося знайти. Хоча, за останньою інформацією, кришталики алмазів знайшли під Новоградом-Волинським. Поодинокі крихітні екземпляри алмазів трапляються майже по всій Україні. Проте їх походження встановити неможливо. Геологи припускають, що пісок, у якому їх знаходять, був принесений з півночі льодовиком.
— За своїм складом і набором типоморфних елементів рівненські кімберліти близькі до тих, які є в західній Якутії, — розповідає Іван Гарбуз. — Отже найближчим часом у цих районах ми можемо виявити корінні родовища алмазів. На сьогодні Рівненська геологічна експедиція виконує відповідні геофізичні, бурові та збагачувальні роботи. В цілому на розробку та дослідження родовищ алмазів цьогоріч виділено з обласного бюджету 800 тисяч гривень.

10 тисяч свердловин заради алмазів
Рівненські геологи з 2000 року пробурили близько 30 свердловин, розповіла начальник загону алмазів Рівненської геологічної експедиції Ірина Тараско. Проби цих пород містять мінерали-супутники алмазів. Процес вивчення зібраного матеріалу триває.
Водночас, шукачі жартують, що великі відкриття роблять випадково. Навіть якутські алмази, за легендою, нібито знайшли не там, де їх шукали геологи. На Україні алмази шукають у Придністров’ї, Приазов’ї, на Новоград-Волинській і Зарічненській площах. Саме Зарічненську, стверджує начальник Рівненської
геологічної експедиції Петро Савчук, науковці виділяють як найперспективнішу. Ще у 1970-х
роках на поверхню була піднята материнська
порода, у якій мали б бути алмази. Але... природа пожартувала. Посилена розробка та дослідження породи, зауважив Петро Савчук, на Поліссі почалася у 1995 році.
Світова статистика свідчить: щоб виявити ці дорогоцінні камені, потрібно знайти 100 кімберлітових трубок. А щоб дістатися однієї кімберлітової трубки, необхідно вивчити 100 аномалій. Пошуки алмазів, за словами пана Савчука, зводяться до пошуку аномальних територій геофізичними методами. Отож, щоб знайти одну алмазоносну трубку — знадобиться 10 тисяч свердловин. І порівняння рівненських алмазів з якутськими розвідувачі вважають не зовсім доцільними. Рівненський регіон швидше споріднений з тим, який знаходиться в Архангельській алмазоносній області. У Якутії росіяни знайшли кімберлітові трубки, які лежали майже зверху. Зарічненські ж ховаються глибоко у надрах. Глибина залягання кімберлітових порід понад 120 метрів. Та й техніка, яку використовують при геологорозвідці, не така сучасна та чутлива, як того потребують пошуки, бідкається начальник експедиції.
У самому Зарічненському районі про алмазні пошуки особливо не поінформовані. Заступник голови райради Петро Думанський зазначив:
— Знаю, що 20 років ведуться пошукові роботи поблизу села Кухоцька Воля і нібито на території району справді є поклади. Але все вирішується через Київ, районна влада до цього ніякого відношення немає. Якщо алмази знайдуть, то ще треба буде з’ясувати, наскільки великі поклади та доцільна розробка родовищ.

“Дорогоцінна” пустеля
Місце, де добувають алмази у Якутії, схоже на місячні ландшафти. Як розповів головний геолог Рівненської області Володомир Матеюк (цьогоріч він побував у селищі Мирному, їздив переймати досвід), за кілометр до кар’єру дихати немає чим, через окислювальні процеси у повітрі стоїть запах тухлих яєць (сірководень). Через деякий час до нього звикаєш. Кар’єр на трубці “Мир” — це величезний котлован, 530 метрів углиб і понад 3,5 кілометрів у діаметрі. Далі вглиб йдуть шахти. Цілодобово з кар’єру викачують воду. Всюди стирчать труби, тягнуться кабелі, їздять БілАЗи. Таких родовищ у Якутії більше десяти.
Під час поїздки на алмазні родовища в Якутії Володимир Матеюк дізнався, що там, де найбільше болото, і є кімберлітові трубки. Поліське болото раніше геологи обходили стороною, каже начальник геологічної експедиції, тепер же починають освоєння цих територій. Хоча відповідної техніки, яка могла б працювати у заболоченій місцевості, не мають. Як і коштів на її купівлю. Доводиться для роботи вимощувати дороги й робити майданчики, ділиться наболілим Петро Савчук.
Якщо на території Зарічненського району колись знайдуть алмази, видобуток буде проводитись кар’єром або спеціальними свердловинами великого діаметру. А мешканці Кухоцької Волі, на території якої теж
є свердловини, стануть найдорогоціннішими жителями України. Хоча їхня думка щодо можливого сусідства з майбутнім алмазним кар’єром мало кого цікавить.
До того ж, деякі науковці пропонують “цікавий” метод використання відпрацьованого підземного простору. У книзі “Наукові основи комплексного освоєння надр”, автор якої професор Едуард Черній (співавтори доктор історичних наук Руслан Постоловський та кандидат економічних наук Микола Сорока), йдеться про доцільність захоронення ядерних відходів у відпрацьованому просторі, незважаючи на те, що кімберлітові трубки утворились у результаті вибухів й оточені тріщинами. Цей метод дасть можливість заробити не один мільйон гривень. І не виключено, що влаштувати ще не один Чорнобиль.
Залишається у тіні й інший аспект: чи випустять на світовий ринок рівненські алмази? Чи їх очікує доля рівненського бурштину?


Із 120 найменувань корисних копалин, на території України присутні 96. Усього на території Рівненської області геологи виявили 624 родовища корисних копалин. Увага приділяється видобутку торфу, бурштину, каоліну, пегматиту, базальту, піску скляного та інших корисних копалин. В області посилено шукають мідь, вона трапляється в самородному вигляді. На роботи з пошуку міді виділено нинішнього року 3 мільйони 850 тисяч гривень.