28.11.2003, 19:30

Піст — уподібнення ангелам

Традиції православ’я диктують помірний спосіб життя, окремо обумовлюючи періоди обов’язкового та суворого утримання від звичних радощів життя — пости. Окрім щотижневих пісних днів, є багатоденні пости, що передують великим православним святам: Великодню, Різдву, св. Петра та Павла. Таким чином, через утримання та приборкання плоті, церква готує нас до світлих свят.

Та чи потрібен взагалі піст людині? Багато людей стверджують, що він шкодить здоров’ю. Чому людина повинна позбавляти себе задоволення з’їсти щось смачненьке?
Традиційно, піст — це утримання від скоромної їжі: м’яса, молока, масла, яєць та помірне вживання будь-якої їжі. Такі обмеження необхідні людині для стримання плоті, котра породжує гріховні пристрасті.
Постив і сам Спаситель. Після хрещення Дух завів Його у пустелю, де Він постився та молився впродовж 40 днів та 40 ночей. У пам’ять цього християни витримують Великий піст, перед Святим Великоднем. Без посту немає пророків, як і немає священиків, бо утримання — це джерело чистоти та сили духу.
Св. Василій Великий стверджує: “Скільки відбереш від тіла, стільки додаси сили душі”. Тож піст — своєрідна покара для тіла, щоб усмирити його і зробити недоступним для пристрастей. Сама їжа не може ні осквернити людину, ні наблизити її до Бога. Однак людина повинна уникати того, що диктують її плотські бажання: м’яса, сала, продуктів тваринного походження, яєць, солодощів, спиртних напоїв.
Слід пам’ятати, що піст тілесний нерозривно пов’язаний з постом духовним, котрий полягає в молитві та уникненні шкідливих звичок, роздратування, злоби, ненависті, брехні та заздрощів. Самим утриманням від їжі не можна очиститися духовно, тому церква радить насамперед подбати про те, щоб душа наповнилась світлом. Завжди, а особливо у дні посту, слід уникати недобрих думок, злослів’я, гніву. Постячись, християни намагаються відмовити собі у всьому, що приносить насолоду: для когось це солодощі, для когось — музика, ще для когось — секс. Важливо очистити свою душу, пробачити усі образи своїм друзям і ворогам, слід бути смиренним і стриманим, і робити це з радістю, а не тому, що традиції змушують.
Піст як такий — це не боротьба з плоттю. Плоть людську, як і душу, створив Господь. Піст — це боротьба з пануванням плоті. Коли людина не володіє своїм тілом, тобто не має волі обмежити його в чомусь, вона стає рабом своєї плоті, свого тіла, рабом їжі, чи інших необмежених насолод.
Церква розглядає піст, як шлях до раю, як уподібнення ангелам. Св. Василій Великий свого часу сказав: “Оскільки ми не постилися, то бути вигнані з раю! Тому будемо поститися, щоб знову туди повернутися!”

Щира подяка настоятелю храму Св. Різдва Богородиці (с. Білашів, Здолбунівського району) отцю Віталію за консультацію.