Колядою знов Різдво гуде!

Христос народився! Славімо Його! Так вітаємося упродовж двох тижнів з рідними, колегами, знайомими. Всі ми тішимося, що знову прийшло до нас одне з найулюбленіших свят. Різдво Христове споконвіку було одним із найзнаменніших і найвеличніших свят церковного календаря, яким, власне, започатковується рік. Святкуємо Різдво за нашою неповторною, поетичною українською традицією: свят-вечором, вертепом, ялинкою, колядками, віншуваннями та іншими традиційними звичаями, що приносять стільки радості і щастя.
На свят-вечір надворі стає так тихо, ніби сам Господь Бог втихомирює всі земні стихії перед народження Божого Дитяти.
Свята ніч, тиха ніч...
Кожного року на Різдво ми святкуємо народження Божого Дитяти. В цей святковий день в усіх церквах горять безліч свіч, ніби своїм теплом зігрівають маленького Ісусика. Радіє, веселиться весь християнський люд, бо “небо і земля пророчо веселяться”: співає земля, співає небо. Білосніжна земля зливається в сизо-білість неба, творячи їх нерозривність.
Небо і земля нині
торжествують,
Ангели і люди весело
празнують —
Христос родився...
Співаючи цю колядку, ніби й ми самі стаємо учасниками і прилучаємося до найбільшої і найщасливішої події в історії людства — народження Сина Божого. Якою великою духовною радістю сповнюють ці слова душу кожної людини!
Все сьогодні сповнюється радістю — Христос родився від Діви.
Пречиста Діва Сина породила
Так рано-раненько,
Радуйся земленько...
І по всій нашій українській землі колядою знов земля гуде. Колядки як молитви — диво дивне незбагненне. Вони зачаровують нас, звеселяють душі своєю милозвучністю, дарують радісний, святковий настрій.
Добрий вечір тобі,
Пане господарю, радуйся...
Колядування, щедрування своєю історією сягають у глибину віків. Предки наші ясне сонечко називали Ладом, а свята на його честь — Ко-Ладу. Тих, котрі співали величальних пісень Ко-Ладу, іменували ко-ладниками. А коли нашим предкам відкрилася істинна віра в триєдиного Бога, величальні пісні возхваляли істинне світло життя Ісуса Христа, і стали називатися колядками. І сьогодні вони хвилюють нас з далечі століть, передаються від серця до серця, від родини до родини, з минулого в майбутнє. Жоден народ не має такого розмаїття колядок, як наш. А їхня надзвичайна мелодійність, світлодайна сила зачаровує інші народи.
Колядники завжди були носителями посланої з неба вістки про Божу благодать: Радість, Добро, Любов, Мир. Народження Божого Дитятка супроводжували хори Ангельські небесні, що сповіщали світові благу вість про народження Сина Божого у Вифлеємі Юдейськім.
Ангельські співи
В небесах звучать...
Служаться святкові Богослужіння у наших церквах. Злітають у височінь пречудові співи колядок. Святкові Різдвяні Богослужіння у кафедральному Свято-Покровському соборі супроводжують два хори: архієрейський — під орудою регента В. Іваника, і крилосний (регент Н. Шпак).
Радісно, велично звучать незрівнянні колядки в обробці наших українських композиторів: М.Леонтовича, К.Стеценка, С.Людкевича, О.Кошиця, О.Нижанківського, О.Матюка, М.Вербицького та інших. Хористи натхненним щирим співом славлять новонародженого. Вслухайтеся в радісний передзвін колядок. То йдуть колядники, щоб разом прославити Дитятко Боже.
Возвеселімся всі разом нині
Христос родився
в бідній яскині...
Нехай це радісне велике християнське свято — народження Сина Божого — звеселить наше серце і зігріє наші душі. Святкуймо, колядуймо, прославляймо Бога і нашу Україну.
Просимо тя, царю,
просимо тя нині,
Даруй літа щасливій
нашій неньці-Україні...
Колядуймо на здоров’я, на щастя, на радість усім нам. Відчиняйте, шановні, двері до святочної оселі колядникам. Щасливого Різдва!