13.01.2004, 15:29

Щедрий вечір, добрий вечір!

Деякі дослідники вважають, що це залишок стародавнього, можливо, дохристиянського звичаю. Із Щедрим вечором об’єдналося свято Меланки. Страви в цей вечір різні: пироги з м’ясом, гречані млинці, вареники. Тепер уже водять Козу, одягаючи когось в кожух вовною назовні. Рукави — ніби передні ноги. І ну по селу: “Пустіть, а то коза замерзла”.

Де коза ходить, там жито родить!
Де не буває, там вилягає.
Де коза ногою, там жито — копою!
Де коза рогом, там жито — стогом!
Також водять Меланку — дівчину чи хлопця. Потім дівчата ворожать, як на Андрія: запитують ім’я у перехожих чоловіків, позначають кілля на плоті (штахети) із зав’язаними очима, дев’ятий перев’язують хустиною і вранці дивляться: рівний чи горбатий
Посівати починають, тільки-но розвидніється. У кишені набирають різного зерна. Спочатку посівають вдома, а потім йдуть до людей. Бажано, щоб посівальниками були хлопці — вони приносять до хати щастя. Дівчатам посівати не годиться: їхнє зерно збирають і віддають курям. Сміття з хати не виносили від Святого вечора аж до старого Нового року. Його спалювали вранці в саду, щоб дерева краще родили. Якщо ніч проти старого Нового року тиха і ясна, рік буде щасливим. Добре, коли зійде веселе сонце. У ці дні п’ють по дві чарки: “щоб у парі жити”.
У перший день старого Нового року — свято Василя.
Другий Свят-вечір — напередодні Водохреща. Увесь цей день люди постять. Сідають вечеряти із зорею. Подаються пісні страви: смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці, кутя, узвар. Виносять з хати солому (“дідуха”), несуть на вигін і “палять зиму”, щоб накликати весну. У цей день біля церкви святять воду, нею кроплять у хаті, а син ставить крейдою хрест.
Після вечері ложки складають в одну миску, а зверху кладуть хлібину “щоб хліб родився”.
Цього вечора дівчата теж ворожать. Хлопці (а в деяких місцевостях можна і дівчатам) щедрують.