Знімаємо стрес... бутербродом?

У нас, наприклад, за даними медико-соціальних досліджень Українського інституту суспільного здоров’я, зайві кілограми присутні у 37% жителів міст, із них 17,5% страждають на ожиріння. Подібні показники дозволяють прирахувати Україну до європейських лідерів за “габаритністю” населення, а експерти прогнозують, що в майбутньому 5—7% бюджетних коштів охорони здоров’я витрачатимуть на лікування пацієнтів із надмірною вагою. Адже серед останніх, як правило, — діабетики та сердечники.
Уже сьогодні в Україні нараховується близько мільйона хворих на цукровий діабет, найчастіше ми помираємо від серцево-судинних захворювань, а за тривалістю життя займаємо 52-ге місце у світі. Лікарі стверджують, що не останню роль у ситуації, що виникла, відіграють харчування та вага українців. Водночас на запитання, чому в Україні товстіють, існує дві, на перший погляд, суперечливі відповіді: “ми живемо погано” та “ми почали жити краще”.
У першому варіанті, як кажуть, нічого сенсаційного немає. Згідно з даними Держкомстату, порівняно з 1990 роком, споживання м’ясних продуктів зменшилося на 56%, молочних — на 45% і рибних — на 38%. Дослідження ООН показали, що середньостатистичний українець з’їдає на рік усього 33 кг м’яса, 124 кілограми овочів та випиває 210 літрів молока. Енергетична добова норма заповнюється легкозасвоюваними вуглеводами, тобто картоплею, борошняними і макаронними виробами. Подібна дієта, звісно, стрункістю не забезпечує, а крім того — провокує масу захворювань, пов’язаних із дефіцитом вітамінів. Скажімо, брак вітаміну С (на це страждають 90% українців) може обернутися анемією, В — захворюваннями нервової системи, а вітаміну А — погіршенням зору.
Що ж стосується другого варіанта, то, на думку психолога Олени Добронравової, на потовстінні українців позначився чинник достатку. Порожні прилавки магазинів змінилися кілометровими рядами з різнокольоровими баночками й упаковками, у результаті чого багато хто досі поводиться, як дитина в іграшковому відділі. Тобто “гребуть” все, не знаючи навіщо. На думку психолога, причина такої поведінки полягає в неусвідомленому страху, що не сьогодні-завтра доведеться зіткнутися з призабутою картиною черги за дефіцитною ковбасою. Таким людям складно контролювати свій апетит, оскільки потрібно встигнути спробувати все. Що, в свою чергу, неминуче позначається на вазі.
Крім того, на думку експертів, в Україні існує ще одна психологічна проблема, що позначається на кількості з’їденого, — стреси. Вчені довели, що нерідко за перманентного дискомфорту дедалі частіше виникає бажання його заїсти, тобто з допомогою смачної їжі нібито залікувати невдачу.
Проте кількість тих, хто страждає на надмірну вагу, сьогодні зростає у всьому світі. Наприклад, у Бразилії, за даними ВООЗ, протягом останніх років вона збільшилася на 10%, а на Карибських островах на ожиріння страждають 25% чоловіків і 50% жінок. Експерти стверджують, що за останні роки щодоби люди почали спалювати на 1000 кілокалорій менше. Якщо років 40 тому, згідно з підрахунками, середньостатистичний дорослий витрачав 3000 кКал, то тепер — завдяки технічному прогресу і сидячому способу життя — щонайбільше 2200. Що й змушує діяти радикально. Наприклад, у США одна з авіакомпаній встановила правило, згідно з яким огрядні люди повинні купувати два квитки, оскільки сусідство з таким об’ємним пасажиром приносить дискомфорт. Більш того, жорстко поводиться там і керівництво деяких фірм, яке тепер відмовляє в роботі надмірно огрядним людям.
В Україні, зрозуміло, для таких кроків поки що немає підстав. Підстави є, вважають експерти, лише для лікнепу, оскільки, незважаючи на велику кількість інформації в журналах, уявлення в українців про правильне харчування вельми туманні.