Ми у Facebook
12.05.2005, 01:48

Чи можна бути успішним без трудової книжки?

З часів Радянського Союзу ставлення до трудової книжки змінилось. Раніше це був необхідний документ суворої звітності, нині трудящий може обійтись без нього, а от працедавця записи у трудовій навіть дуже цікавлять. Ми вирішили з’ясувати, кому трудові книжки потрібні найбільше.
Трудова книжка є основним документом для підтвердження стажу та нарахування пенсій, але не єдиним. У випадку, коли трудова втрачена або відомості в ній неточні, можна скористатися й іншими додатковими документами. Як розповіла начальник відділу праці міського управління праці та соціального захисту населення Валентина Грущенко, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки з наказів, особові рахунки й відомості на видачу заробітної плати. Підходять також посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Крім того, з 1998 року в Пенсійному фонді у відділі персоніфікованого обліку відомостей є інформація про весь трудовий шлях людини.
— Ці дані надходять від бухгалтерій підприємств, установ, організацій щороку по мірі закінчення нарахування і виплати заробітної плати за минулий рік, але не пізніше 1 квітня кожного року, — розповідає начальник відділу персоніфікованого обліку відомостей Тамара Пархоменко.
Отож, враховуючи таку систему обліку громадян, трудова книжка, як документ, який засвідчує трудовий стаж чи трудову історію, що впливає на рівень пенсійного забезпечення, навряд чи потрібна. Практика пенсійної реформи показує успішність застосування персоніфікованих пен-сійних та інших рахунків соціального страхування. Крім того, в силу багатьох причин чимало трудових книжок не відображають реальний трудовий стаж працівників.

Трудовій довіряють, але перевіряють
Як виявилось, трудова книжка все ще вважається основним джерелом інформації для працедавця. Хоча, серед сучасних підприємців багато є й таких, що вже давно відкинули звичку заглядати в цю книжечку. Як розповів керівник агропромислового підприємства “Брошукова” Ігор Брошук, для того, щоб зрозуміти, чи підходить для роботи та чи інша людина, йому достатньо провести з нею декілька співбесід.
— Під час розмови одразу стає зрозумілим і рівень спеціалізації, і бачення своїх обов’язків, — каже Ігор Брошук.
— Лише 10% керівників вимагають резюме, — зазначає менеджер з підбору персоналу кадрового агентства “Персонал” Світлана Гоженко. — Керівники довіряють інтуїції, але в трудові книжки дивляться. Функції трудової книжки залишились ті ж самі, та ставляться до записів халатно. Нині досить часто відбувається заміна понять. Наприклад, пишуть посаду менеджер з маркетингу, а виявляється — звичайний продавець магазину. От і доводиться перевіряти, чи відповідає вказана у трудовій посада обов’язкам, які реально виконував працівник.
Утім, записи у трудовій книжці можуть усе ж таки багато про що розповісти. Це своєрідне “трудове лице” працівника. Приміром, якщо людина довго працює на одному і тому ж місці без підвищень і будь-яких змін — це може свідчити про її пасивність до роботи та власних успіхів і є поганою ознакою для працедавця. Часта зміна роботи характеризує її як непостійну, або як таку, що досі не знайшла свого призначення. Оптимальним варіантом, на думку спеціалістів, є перехід на іншу роботу кожних п’ять-шість років. Крім того, звертають увагу на те, де і ким людина працювала.

Правильні та звичайні
Офіційно трудова книжка є документом суворого обліку, і тому на ній повинні бути герб, водні знаки та номер. Як розповів начальник відділу кадрів та оргроботи головного фінансового управління у Рівненській області Віктор Іванченко, стандарту трудової книжки поки що немає. Головне — щоб були правильно оформлені реквізити та стояли відповідні печатки та підписи роботодавців.
Раніше такий документ можна було придбати лише в декількох спеціально відведених місцях. Нині вони є у вільному продажі. Коштують від 8 (без водних знаків) до 18 грн.





На правах реклами