Через ефект солідарності і потанцювати ні з ким

У літературі з управління персоналом є багато корисних рекомендацій, як зробити роботу в організації більш ефективною, але теорія не завжди відповідає практиці. Тут все залежить від загальноприйнятих правил співіснування та менталітету.

— Рівненські жінки більше завантажені роботою протягом дня, ніж чоловіки, і тому вимагають більшої зручності та комфорту у колективі, — стверджує директор салону “Німецька оптика” Михайло Кирилов. — Щоб проявити свою турботу, інколи доводиться й похвалити авансом чи зробити комплімент. Керуючи таким колективом, намагаюсь не забувати про постійну мотивацію, враховуючи старання кожної, особливості характеру та навіть вік. Тісна колективна сумісність вимагає уваги однакового рівня до кожної працівниці. Тому стараюся частіше цікавитись настроєм, домашніми справами та іншими питаннями, на що не вистачило б часу у керівника великої столичної фірми. А коли буваю за кордоном, намагаюся привезти щось для колективу, скажімо, каву із далекої країни.
— Коли чоловік-керівник у жіночому колективі часто позитивно згадує про одну з них — підлегла автоматично стає жертвою співробітниць, які знайдуть можливість “відігратись” на ній пізніше, — переконаний головний радник голови правління ВАТ РЗВА з питань персоналу, кандидат психологічних наук Володимир Малічевський. — Злі жарти з цього приводу варто сприймати з гумором, а на охочих поспівчувати краще взагалі не зважати. Війна за увагу керівника може спалахнути навіть й серед двох секретарів. Хоч за прихильність жінки-керівника війни не спалахують, все ж з’являються бажаючі стати “правою рукою” шефині. Це можливо тільки тоді, коли життєві пріоритети та амбіції начальниці та підлеглої не співпадатимуть. Впевнений, що зміцнити та оздоровити атмосферу у жіночому колективі допоможуть спільні творчі проекти.
— Сьогодні у жіночому колективі хочеться кричати про те, що не вистачає моральної підтримки, а співробітниць частенько “душать” безпідставні заздрощі, — відверта у словах головний бібліотекар відділу мистецтв Рівненської обласної наукової бібліотеки Галина Споденюк. — Найбільшою перевагою такого колективу вважають жіночу солідарність, яка сприяє одностайності думок. Добре, коли вони спрямовані на сімейні традиції, в іншому ж випадку ефект солідарності може збільшити частину розлучених жінок, які в один голос підтримуватимуть феміністичні настрої. Саме тому більшість рівнянок заявляють, що вони сильні, хоч насправді думають по-іншому.
— За тридцять років роботи у такому колективі важко не помітити, що жіночі пріоритети змінились, — продовжує Галина Споденюк. — На початку кар’єри щодня поспішала на роботу, щоб зустрітись з улюбленим колективом, у якому поважали старших жінок і переймали їх досвід. Було приємно, коли повертаючись із кількаденного відрядження знаходила на своєму столі цукерки, які залишила для мене вчорашня іменинниця. Та з часом повага до стажу переросла у повагу до креативності та сучасного ставлення до речей, явищ і людей. Найболючіше явище суто жіночого колективу — корпоративні вечірки, де немає з ким потанцювати. А “упіймавши” випадкового чоловіка, співробітниця намагається хоч якось вирізнятись серед колег, — резюмувала бібліотекар.