Друг другом, але не забувай, що підлеглий…

Якщо вже визначати кращий стиль, то це, так би мовити, стиль адаптивний, пристосований до певної ситуації, тобто орієнтований на реальність.
– Коли справи на фірмі налагоджені, і вона функціонує як годинник (стабільна позиція на ринку, відсутність форсмажорних ситуацій, стабільна державна і податкова політика), то кращий варіант стосунків між керівником та підлеглими: 70% демократії та 30% авторитаризму. Якщо ж ситуація погіршується, обумовлена невдало підібраною командою, зовнішніми чинниками, погано обраною стратегією, постійною зміною кон’юнктури ринку, тоді треба негайно перейти до авторитарної системи управління, доки підприємство не вийде із кризи. В такому випадку слід працювати за принципом: отримав завдання — зробив — прийшов і відчитався, — вважає директор ПП “СвіТахО” Володимир ГОРБАТЮК. — Адже постійно демократичні стосунки не можуть існувати у будь-якому випадку. Мусить бути хоча б елементарна субординація, певний центр прийняття рішень.
Таку думку підтримує і директор ательє “Шарм” Оксана ГОЖИК, наголошуючи на тому, що, хоча у їхньому колективі склалися і дружні стосунки, певна відстань між керівником і підлеглими має зберігатися.
— На невеличкій фірмі стосунки складаються навіть швидше сімейні, ніж дружні. Усі про всіх усе знають.Тому спосіб спілкування приятельський, у наказовому тоні ніхто не спілкується. Але дисципліну я тримаю. Слід зберігати певну субординацію, але вона повинна бути не натягнутою, а природною, — розповідає Оксана Гожик.
— От у нас практикується демократичний стиль управління. Кожен співробітник може відстояти власну думку, якщо для цього є аргументовані підстави та вистачить сил для суперечки з директором, — розповідає заступник директора ТзОВ “Рівненські глобальні мережі” Микола ГРОМОВ. — Але певна відстань повинна зберігатися, і це, в першу чергу, видно за формою звертання — на ім’я та обов’язково на “ви”. Хоча у неофіційній обстановці можна перейти і на “ти”.
Однак саме до Оксани Гожик звертаються на ім’я та по батькові.
— Можливо, це пережитки минулого, але ми звикли звертатися саме так. Я особисто звертаюся до своїх підлеглих на ім’я та по батькові тільки тоді, коли чимось незадоволена. Це для них як знак, коли щось негаразд.
Незважаючи на те, що Володимир Горбатюк застосовує авторитарні методи управління, стосунки з підлеглими він розцінює як дружньо-професійні, але панібратства таки не припускає.
— Обов’язково у робочий час, заходячи до кабінету, стукають. І, на мою думку, досить важливо у стосунках виконувати свої професійні обов’язки, які є певним виявом поваги.
Досвід і підготовка керівника, стиль поведінки, характер, темперамент, відносини, що склалися в колективі, і багато інших причин визначають вибір тієї чи іншої форми впливу. Але підлеглих слід орієнтувати на надання допомоги керівнику. Допомога може бути різною: поради, рекомендації, дострокове виконання завдання, розробка несподіваних варіантів їх розв’язання, пошук додаткової інформації, аналогій (наприклад, повідомлення про те, як на іншому підприємстві вчинили в подібній ситуації, тощо), передбачення можливих наслідків.
Використання цих та інших форм залучення працівників до управління вимагає від них розуміння завдань, поставлених перед організацією (керівником), самостійного мислення, ініціативи, творчого підходу до виконуваних функцій, зацікавленого ставлення до праці і її результатів.
Керівник, у свою чергу, також допомагає підлеглому. На думку Оксани Гожик, у стосунках між керівником та підлеглими має бути взаєморозуміння. Адже кожну ситуацію можна роз’язати за обопільною згодою, бо ми всі — люди.