Бізнес з жіночим обличчям

До самостійності спонукала… колишня начальниця
Свою фірму “Рівне-Консалтинг-Аудит” Галина Різник створила 5 років тому. Каже, що ніколи не любила працювати на одному місці, а багаж знань і досвід стали основою сьогоднішніх успіхів. Нині вона супергарно почувається у своєму середовищі, адже сама собі керівник, а надмірна зайнятість компенсується задоволенням від роботи.
За фахом пані Галина інженер, закінчила Львівський політехнічний інститут. Каже, що інженерна освіта дала велику підтримку в нинішній базі знань.
— Це знання технологічного процесу, — пояснює вона. — Колишні вузи робили хорошу підготовку з цих напрямків. Я працювала економістом, головбухом. А перед тим, як відкрити свою фірму, — у двох потужних аудиторських фірмах. Тобто досвіду було достатньо.
— Я за характером не можу довго працювати на одному місці. Захотіла удосконалення, самостійності, вищого рівня на базі професійних знань. Я освоїла роботу в будівництві, транспорті, виробництві, торгівлю, роботу в приватному бізнесі. А моя колишня начальниця якось сказала, що давно переросла себе. Потрапивши в проект Міжнародної сертифікації бухгалтерів, я вирішила започаткувати свою справу.
Зараз пані Галина пречудово почувається в своєму середовищі. Бо аудитор не має однотипних операцій: сьогодні до неї будівельники звертаються, завтра — фірма з розведення риби. Директор відзначає дві основні складнощі в роботі керівника. Перша — вміння вести ділові переговори, щоб знайти компроміс і вигоду для себе. Друга — робота з персоналом. Розкрутивши фірму з нуля, без будь-якої підтримки, вона нарікає лиш на одне — відсутність вільного часу.
n анкета
1. Які “шишки” набили в процесі становлення бізнесу?
— Зі сторони держави важко отримати допомогу, кредит для бізнесмена-початківця. Раніше молоді фірми три роки не обкладались податком на прибуток. Нині цього немає, на жаль. Друге — це реклама в ЗМІ, вона не діє, а лише рекомендації тих підприємств, які скористались твоїми послугами. Тому бізнес розвивався повільно.
2. Якими успіхами пишаєтесь?
— Я єдина на цьому просторі займаюсь сертифікацією бухгалтерів за програмою СІПА. Тепер ще маю і другий міжнародний сертифікат підготовки спеціалістів лізингового бізнесу.
3. З ким легше спілкуватися в бізнесі: з чоловіками чи жінками?
— З професіоналами, з грамотними людьми. Важке спілкування з керівниками, які не знають, що таке аудитор.
4. Що бізнес у вас змінив?
— Я почуваюсь самореалізованою, маю відчуття свого потенціалу. Приємно, коли хтось це оцінює.
5. Які мінуси того, що ви — керівник?
— Зайнятість 24 години на добу. Однак задоволення від роботи компенсує нестачу часу.
6. Ваші поради
— Перебороти в собі те, що я працюю по найму, а можу і сама. Бізнес будувати акуратно, тобто обирати не журавля в небі. Зробити міцний фундамент спочатку, а тоді вже рости.
 
Краще домовитись, ніж воювати
Недарма мудрі кажуть, що жінка тримає три кути в домі. До портрету нашої героїні можна додати… і керівництво бізнесом.
Є бізнесові проекти, які практично завжди потрібні. А от завдання “Рівне-Преси” — якнайповніше задовольнити потреби і мудрого аналітика, і жінки, яка смакує моменти світського життя публічних людей, і дівчинки-підлітка про модні тусовки сучасного шоу-бізнесу. Тому “Рівне-Преса” сьогодні – це розгалужена мережа торгових точок по місту і області, це сотні друкованих видань і супутніх товарів. І чудово справляється з керівництвом цієї структури Світлана Забавська.
Пані Світлана закінчила Київський торгово-економічний інститут. На структури і посади їй завжди щастило: мала гарних колег, керівників. Два роки тому очолила проект з розвитку мережі друкованих засобів масової інформації. Каже, що відноситься до категорії вічних учнів.
– Завжди хочеться знати щось нове. Тренінги, економічні видання, досвід колег і матері – це складові мого утвердження, – розповідає жінка. – В роботі допомагає звичка планувати робочий день і ніколи нікуди не запізнюватися. Я не конфліктна людина, а компромісна і пряма. Вмію домовлятися з усіма і завжди. До переговорів готуюся заздалегідь.
Успішна, публічна людина, однак запитую її про те, чи хотіла б щось змінити у своєму житті.
– Освіту та ставлення до життя залишила б без змін, – відповідає пані Світлана. – Народила б сина, більше уваги приділяла б рідним, бо давно через важку недугу втратила батька. Досконало вивчила б англійську мову, побувала в багатьох країнах світу і активно розширила б роздрібну торговому мережу “Рівне-Преса”. Я з сім’ї довгожителів (моїй бабусі 90 років) і хочу все встигнути зробити, чим і зараз активно займаюся...
До речі, моя співрозмовниця за гороскопом Стрілець, любить їздити на “Шевроле-Авео” (тільки не по місту) і класною покупкою вважає новий автомобіль. Її хобі – відпочинок у місті, на озері з сім’єю та друзями.
n анкета
1.Які “шишки” набили в процесі становлення бізнесу?
– Вони були не дуже помітними, бо маю добре розвинену інтуїцію, а Бог милував у роботі від непорядних людей.
2. Якими успіхами гордитесь?
– Найбільший успіх ще попереду.
3.З ким легше спілкуватися в бізнесі: з чоловіками чи з жінками?
– Однаково знаходжу мову з усіма. Вмію домовлятися, вести переговори. Уступки не вважаю приниженням. Знаю, що надалі вони підуть на благо бізнесу.
4 Що бізнес у вас змінив?
– Навчилася багато встигати, стала більш самоорганізованою.
5 Які мінуси того, що ви керівник?
– Основне – це дефіцит мене у сім’ї. Але чоловік і доньки підтримують мене, розуміють, що мама начальник і не може бути постійно вдома. Тому я спокійна за твої “тили” і успішно займаюсь бізнесом.
6. Ваші поради .
Планувати свій день, тоді багато встигаєш. Ставитись до людей так, як би ти хотів, щоб ставились до тебе.
Людмила Кушнір: “Коли жінка — керівник, вона керівник і вдома”
Вона залишилась без роботи, і це спонукало братись за власну справу. Нині кадровому агентству “Консалт-Партнер”, яке очолює Людмила Кушнір, вже 8 років. За цей час бізнес-леді стала ерудитом у всіх сферах життя, адже цього вимагає робота, а також вдосконалила інтуїцію і змінила своє ставлення до чоловіків.
У 1985 році пані Людмила закінчила Чернівецький університет. За фахом математик. Коли почалась перебудова, пішла працювати у кооператив, перекваліфікувалась на бухгалтера.
— За це я й досі вдячна своїй подрузі — вона мене навчила бухгалтерській справі, — каже пані Кушнір. — І нині документальними питаннями своєї підприємницької діяльності я володію повністю.
Так сталось, що свого часу, залишившись без роботи, пані Людмила з подругою потрапили у Київ. Прочитали в пресі, що там проходитиме виставка “Робота і кар’єра”. Там і дізналась, що є приватні агентства з працевлаштування. А вже потім народилась ідея створити подібне агентство в Рівному.
— Починали ми як агентство із працевлаштування, нині спеціалізуємось на підборі персоналу вищої та середньої ланки управління. Тобто агентство стало рекрутинговим, — продовжує пані Кушнір. — Ми тоді ще з подругою були першовідкривачами цього бізнесу у Рівному. Він був новим, незрозумілим для багатьох... Сьогодні я спілкуюся з чоловіками на одному рівні. Мені це вдалося: постійно підвищую свою ерудицію, тримаюсь, як кажуть, у тонусі, бо маю бути компетентною в інженерних, юридичних, економічних питаннях. Я не читаю розважальних журналів, а тільки газети.
З висоти свого досвіду директор каже, що кадровий бізнес — більш жіночий. Адже чоловіки хочуть все й одразу, а тут робота на результат. Вона вимагає часу, вислуховування, терпіння. Жінки вміють чекати, тому в цьому бізнесі успішніші. Сьогодні пані Людмила вчить своїх консультантів не брати на себе проблеми клієнтів, вміти встановлювати певну межу, аби особисті враження не затьмарювали професійні якості кандидатів. Нині пані Людмила спілкується з колегами лише з одного кадрового агентства Рівного, де працюють її вихованки. З іншими — ні, бо вони в роботі використовують зовсім інші схеми.
— Вони мені не конкуренти, — посміхається Людмила Кушнір.
n анкета
1. Які “шишки” набили в процесі становлення бізнесу?
— Були моменти, що ми зарано починали втілювати нові ідеї. Як недоношені діти, вони були неповноцінними.
2. Якими успіхами пишаєтесь?
— Серед постійних клієнтів є крупні підприємства. Приємно, що нас знають, і як кажуть, приходять за відгуками. Ось недавно інвестиційна компанія з Бразилії консультувалась, як підібрати персонал.
3. Із ким легше спілкуватися в бізнесі: з чоловіками чи жінками?
— З жінками, бо чоловіки не можуть зрозуміти, що жінка може бути успішним керівником. Хоча жінкам важче у бізнесі, але такий вже стереотип суспільства, що чоловік має бути керівником, а жінка підлеглою.
4. Що бізнес у вас змінив?
— Я стала впевненішою, внутрішньо стійкою, зняла бар’єри походу в різні інстанції. Підвищилась інтуїція. Бізнес додав самостійності, зв’язків.
5.Чи змінилось ваше ставлення до чоловіків?
— Так. Стала краще їх “бачити”, оцінювати професіоналізм і не піддаватися вішанню лапші на вуха.
6. Які мінуси того, що ви керівник?
— Коли жінка — керівник, вона керівник і вдома. У мене це так. Я керівник навіть зі своїми батьками, близькі це відчувають. А ще я Скорпіон. Це, знаєте, як кажуть: “Є дві думки — моя і помилкова” .
7. Ваші поради.
— Не боятися нічого нового. Бути впевненою у собі, в тому, що бізнес буде успішним.
“Чоловіків впізнаю по колесах”
Якось власниця підприємства з шиномонтажу “Майстер” Ніна Сурхаєва у Польщі зайшла до величезного супермаркету. Коли почала ходити по відділах одягу, їй стало так сумно, що… вона пішла у відділ інструментів і накупила там всякої всячини. Каже, що це для неї вже професійне — бажання вдосконалюватись, іти в ногу з часом. До речі, на зустріч вона приїхала на червоному “Пежо-205” і в червоному вбранні.
Її бізнес почався з того, що з чоловіком помітили: на ринку немає чим “взувати” машини. Спочатку возили покришки з Німеччини, давали оголошення в газетах.
— Я бігала в гараж, продавала їх, — згадує пані Ніна. — Іноді вони були з браком, люди їх повертали. Ми вирішили, що кустарний спосіб продажу нікуди не годиться і треба відкривати шиномонтаж, щоб продавати й одразу “взувати” автомобілі. Шукали місце для розміщення свого підприємства. Тоді в Рівному був один шиномонтаж “Панда” на Ювілейному. Тому рішили, що працюватимемо на іншому кінці міста. Ось ця будівля, на Київській, 92 тоді була в жахливому стані, усе засипано сміттям. Але ми взяли його в оренду у ПМК-65 і за три місяці зробили ремонт, облаштували, поставили обладнання.
14 липня 1997 року — дата відкриття шиномонтажу. Пані Ніна згадує, що почали працювати зранку, а вже з обіду завітала податкова з перевіркою. Але причепитися не було до чого: за період ремонту вона оформила всі необхідні документи.
— Якось я прийшла з роботи і розказую доньці про одного клієнта. Він дивився на мене, як на бабу, звисока. Мовляв, чого я з питаннями пристаю. А донька мені каже: “Яка ж ти баба? Ти бізнес-леді!”
Ніна Сурхаєва за основним фахом філолог. Закінчила Донецький державний університет. Сьогодні, впевнена, бізнес дає їй фінансову свободу. Однак пріоритетними в житті залишаються питання розвитку бізнесу, а не обстановка в квартирі чи якісь матеріальні речі. Тому вона їздить на старенькому “Пежо-205”. Тепер, маючи неабиякий досвід, каже, що чоловіків запам’ятовує за їх колесами. Тобто за машинами. А в її кабінеті живуть кошенята — діти гімалайської кицьки. Колись вона прибилася сюди, а господиня не змогла вигнати красуню.
n анкета
1. Які “шишки” набили в процесі становлення бізнесу?
— Починали працювати за трьома великими напрямками. Від обслуговування хотіла повністю відмовитися, бо це було збитково. Виявилось, що перевозками невигідно займатися, а вигідно шиномонтажем. Тобто ніколи не говори “ніколи”.
2. Якими успіхами пишаєтесь?
— Грандіозних не було. Наш персонал навчав чоловік, який сам учився в Німеччині. Ми завжди працювали чесно, нікого не обманювали, не випихали. Тому завжди досягнення були маленькими, сходинка за сходинкою.
3. З ким легше спілкуватися в бізнесі: з чоловіками чи жінками?
— Не має значення. Я знаходжу теми, проблеми, які можна обговорити на рівних з чоловіками.
4. Що бізнес у вас змінив?
— Працюючи в Німеччині, я зрозуміла, що жінці не треба чекати вказівок від чоловіка, зі сторони. Всього можна добитися самій. З цим я приїхала сюди і зрозуміла, що варто робити все в житті, що допомагає піднятися над собою. А фінанси — це певна свобода.
5. Які мінуси того, що ви — керівник?
— По-перше, це брак вільного часу. Не можеш поїхати у відпустку, коли треба. По-друге, це завжди нерви. Адже бути звичайним виконавцем легше, ніж керівником у бізнесі, на мені вся відповідальність за нього.
6. Ваші поради.
— Не цуратися ніякої роботи!