Вадим Кухтій заборонив “п’янки” на роботі

Думав не затримуватись, а став головою правління
— Пам’ятаєте, як починали працювати в “Рівнеобленерго”? Які посади обіймали?
— У січні 1997 року прийшов у планово-економічний відділ, не маючи намірів працювати тут більше півроку. Проте минуло вже десять років. За цей час працював заступником головного бухгалтера, директором регіону з розподілу та продажу електроенергії та комерційним директором.
— Яких зусиль доклали, щоб просуватися кар’єрними сходинками?
— Для руху вперед треба постійно вчитися. Ні в якому разі не можна займати пасивну позицію до проблем своєї компанії та людей, з якими працюєш.
— Рік тому замінили на посаді голови правління венесуельця Роберто Ареазу. Як ви себе почуваєте у кріслі керівника “Рівнеенерго”?
— За цей період різне доводилося відчувати. Спочатку я не очікував нічого нового, адже раніше не раз виконував обов’язки голови правління. Проте відчуття відповідальності не тільки за нинішню ситуацію, а й за майбутнє, та набагато ширше коло обов’язків змушують сконцентруватися і бути більш вимогливим до себе.
— Які проблеми у першу чергу лягли на ваші плечі, коли стали головою правління “Рівнеенерго”?
— Найголовніша — надійність постачання електроенергії належної якості. На жаль, споживачі не усвідомлюють, що досить часто саме їхні дії стають причиною відсутності світла. Це в першу чергу багаторічні насадження у зоні повітряних ліній електропередач, які погіршують якість електроенергії та стають причиною коротких замикань та обривів. Водночас підключені без погодження енергокомпанії потужні електроприлади в місцях, де мережа на це не розрахована, та багато інших. Велика проблема “Рівнеенерго” — крадіжки проводів та електрообладнання.
— Спочатку ви здобули економічну спеціальність, а потім юридичну. Сьогодні керуєте енергорозподільчим підприємством. На вашу думку, щоб стати керівником головне — бути хорошим менеджером?
— Так, організаторські здібності мають вирішальну роль. Хоча не слід нехтувати знаннями про процеси, які відбуваються на підприємстві. Щоб їх усвідомити, необхідно кілька років попрацювати у структурі, набути безцінний досвід. При цьому варто грамотно підібрати команду.

Шукає підхід до кожного підлеглого
— У чому проявилися основні зміни в діяльності підприємства після приватизації компанією AES?
— Одне з перших завдань нових власників — стовідсоткові розрахунки з енергоринком, що дало можливість уникнути обмежень в електропостачанні області. Зараз споживачі призабули, що до приватизації певні райони Рівного та населені пункти області знеструмлювалися за спеціальним графіком.
Щоб цього уникнути, стали вимикати абонентів за невеликий борг і подавали до суду. Як наслідок, “Рівнеенерго” першим в Україні повністю розрахувалося за куплену електроенергію та погасило борги. Добросовісні споживачі перестали відчувати незручності через те, що хтось не заплатив.
Що стосується технічного напрямку роботи, то ми почали робити довго- та короткострокові інвестиційні проекти. Одні з перших стали застосовувати електронні лічильники замість індукційних. Зараз активно працюємо над автоматизацією виробничих процесів.
За ці роки декілька разів змінювалася структура компанії. Ми прагнемо постійно вдосконалюватися, змінюватися та рости.
— Які вимоги власники висувають до персоналу компанії? А які — ви?
— Корпорація AES поставила вимогу прийняти її цінності та їх дотримуватися. Вони абсолютно прості, наприклад, “безпека понад усе”. Безпека на робочих місцях — найголовніший пріоритет “Рівнеенерго”, бо обладнання, з яким працюємо — смертельно небезпечне.
Щодо моїх вимог до працівників, то я закликаю їх усвідомлювати всю важливість роботи. Адже від належного виконання обов’язків залежить не тільки робота підприємств та організацій області, а й побутові умови громадян.
— “Ей-І-Ес Рівнеенерго” часто закидають те, що мало зусиль витрачається на модернізацію застарілих електромереж...
— Існує кілька аспектів цієї проблеми. Насамперед на припинення подачі електроенергії впливають форс-мажорні погодні умови. Як, наприклад, в липні, коли без світла залишилися сотні населених пунктів.
Водночас не можу похвалитися тим, що обладнання “Рівнеенерго” нове та перебуває в ідеальному стані. Воно на 50 відсотків зношене, хоча працює. Повністю його замінити — нереально. Це вдарить по кишені споживача, бо всі витрати позначаться на вартості електроенергії. Зокрема, щоб привести в технічно належний стан усе обладнання, потрібно понад мільярд гривень та п’ять років, щоб їх освоїти. Це розрахунки за цінами цього року. Тому ми визначаємо об’єкти, які слід у першу чергу ремонтувати. Зі свого боку, держава повинна прийняти правила гри для капіталовкладників, бо сьогодні не існує механізму повернення коштів, які вкладаються понад обов’язкові інвестиції.

Збирає монети та любить баскетбол
— Чи можна вас вважати строгим керівником? Для своїх підлеглих встановлювали якісь правила?
— Я б не сказав, що я дуже строгий, хоч підлеглі, мабуть, з цим не погодяться. Втім, не пам’ятаю, щоб грюкав кулаком по столі. Взагалі, якщо хочеш добитися результату, то треба шукати окремий підхід до кожного працівника. Хтось краще розуміє силу, хтось — посмішку. Що стосується правил, то вони безумовно існують, як і в кожній організації. Так, наприклад, я непримиренно ставлюся до вживання алкоголю на робочому місці. У нас заборонено зберігати чи проносити в компанію навіть пиво. Після роботи за межами компанії — будь ласка.
— Чи заважає робота особистому життю?
— Постійно доводиться шукати баланс часу. Безумовно, о 17-й годині робочий час ніколи не закінчується. Але якщо ви отримуєте задоволення від своєї роботи, ця проблема починає втрачати силу.
— А як до затримок на роботі ставиться дружина?
— Змушена миритися. Мені здається, що Галина вже звикла.
— Пам’ятаєте, як познайомилися?
— Історія нашого знайомства досить звичайна. Хто пам’ятає, колись у студентському кафе “Студка” при Національному університеті водного господарства та природокористування проводилися дискотеки. На одній з них і познайомилися. Зараз у нас дві донечки — Лідія, котрій чотири з половиною роки, та дворічна Надійка. До декретної відпустки дружина працювала бухгалтером на фірмі “Рута”.
— У який спосіб відпочиваєте від роботи?
— Дуже полюбляю проводити час з доньками та дружиною. У маленьких дітей інколи є чому навчитися. Основне моє хобі — колекціонування монет, а тому із задоволенням проводжу дозвілля, працюючи над колекцією. Дуже люблю грати в баскетбол, спортзал відвідую двічі на тиждень. Великий прихильник російської бані та гри на більярді.
Вразила Аргентина, але емігрувати відмовляється
— Які країни відвідали, коли їздили у відрядження?
— Корпорація AES представлена в 29 країнах світу. Найбільше цікавлять мене ті, в яких працюють розподільчі компанії на зразок “Рівнеенерго”. Аналогічні я відвідав у США, Бразилії, Аргентині, Венесуелі, Пуерто-Ріко, Великобританії, а також у країнах колишнього СРСР — Грузії та Казахстані. Найбільш позитивні враження отримав, перебуваючи в Аргентині.
— Чим ця країна вас полонила?
— Там можна зустріти чимало українців. Аргентина динамічно розвивається, має великий потенціал. Вона навіть мені підходить за кліматичними умовами, а люди там щирі та відверті. Натомість у сусідній Бразилії — дуже високий рівень злочинності.
— Якщо вам запропонують поїхати працювати в іншу країну, дасте згоду?
— Мені хотілося б жити та працювати в Україні. Проте не відмовився б декілька років попрацювати в одній з розвинутих країн, щоб отримати хорошу практику та досвід. Потім поділився б ним із працівниками “Рівнеенерго”. В амплуа емігранта себе не бачу.