Олександр Бабат гасив борги річковими раками

Бізнес на перевезеннях провалився
— Олександре Володимировичу, пригадуєте, як заробили перші гроші?
— Навчання у ЗОШ №21 Рівного мені давалося тяжко. Тому перейшов у вечірню школу. Оскільки вільного часу мав достатньо, то прагнув займатися справою, яка приносила би гроші. До заробітку стимулювало те, що мати ростила мене, брата та сестру сама. На допомогу від чужого дядька не сподівався. Бізнес з однокласниками розпочали з поїздок до Білорусі. Там купували різні господарчі товари, а в Рівному їх віддавали під реалізацію підприємцям із центрального ринку. Сиділи на уроках, а гроші нам капали на рахунок. У 16 років за два дні заробляв стільки грошей, які батькам вдавалося отримати за місяць.
— Куди їх вирішили вкласти?
— У 18 років надумав придбати комерційний автомобіль, аби далі заробляти кошти. Грошей вистачило на старенький мікроавтобус Volkswagen Transporter, але він постійно ламався. Через регулярні ремонти автомобіля вліз у борги. Мікроавтобус продав, а з боргової ями став вибиратися з товаришем. Разом ловили раки та віддавали їх під реалізацію на ринку. Так вдалося вийти на нуль.
— Як далі стали крутитися?
— Я вже знав, як заробити гроші. Для старту був необхідний початковий капітал. Гроші вдалося позичити у друга матері, якому показали маленький бізнес-план торгівлі килимовими покриттями. За товаром їздили у Чернівці. Економили на всьому, ночували не в готелі, а на звичайних мішках неподалік базару. До Рівного з килимами поверталися автобусом. На щастя, цей бізнес пішов і в тиждень робили два-три рейси.
— Довго цим займалися?
— Через деякий час від продажу килимів довелося відмовитися, бо ринок перенаситився. Ми вирішили спробувати новий напрямок — торгівлю шкіряними виробами. Саме там розпочався підйом. За товаром їздив до Москви, який у Рівному продавав через реалізаторів. Збував оптом навіть в інших областях.

Планував відкрити “Макдональдс”
— Як відбувся перехід у ресторанний бізнес?
— У 20 років викупив приміщення, де пізніше відкрив бар “Венера”. Інтер’єр зробив сам, без послуг дизайнера. Коли бар відкрився, то ресторанний бізнес став для мене цікавим. Базар здавався примітивним. Мені почало подобатися будувати чи відновлювати об’єкти. Після запуску “Венери” до міськвиконкому подав три заявки на отримання земельних ділянок під будівництво. У двох випадках мені відмовили, а от на Київській отримав дозвіл.
— Чимало дискутували, що на місці ресторану “Торнадо” мало з’явитися дитяче кафе...
— Коли став зводити об’єкт на Київській, то на архітектурно-будівельній раді представив свій план благоустрою прилеглої території. Тодішній міський голова Віктор Чайка поставив вимогу, аби завершив благоустрій Бульвару квітів. Зокрема, вимостив тротуарною плиткою.
У той час один чиновник заявив у пресі: “На Київській будуватимуть дитяче кафе!” Ця фраза досі змушує мене пояснювати, що з самого початку дозвіл дали на відкриття звичайного кафе.
— Чому будівництво “Торнадо” тривало так довго?
— Коли тільки підготував фундамент, страшенно підставив помічник, який реалізовував у Рівному мої шкіряні вироби. Після перевірки на складі я виявив, що 20 відсотків товару зникло. Наступного дня попросив його здати ключі та передати справу мені. Їх він з товаром віддав кримінальним авторитетам. Тоді розпочалося справжнє випробування. Через це будівництво ресторану затягнулося на три роки, хоча планував відкрити “Торнадо” через півроку. Економив, як міг. За три місяці до відкриття продав автомобіль, щоб завершити всі роботи. Потім два роки не вилазив з ресторану, бо знав, що “Торнадо” — майбутнє мого бізнесу.
— Знаю, що планували побудувати “Макдональдс” поблизу залізничного вокзалу. Чому цей проект заглух?
— Щоб розпочати будівництво, окрім погоджень чиновників, мав отримати дозвіл депутата з того округу. Влада не заперечувала, бо в місті мав з’явитися перший ресторан “Макдональдс”. Втім, депутата переконати не вдалося.

Гроші заробляє на оренді
— Нині вам належить чимало нерухомості. Якими об’єктами володієте?
— Я з компаньйонами Вадимом Мазуром та Ільясом Кхартером побудували в Рівному та здали в оренду вже 12 об’єктів. Вони розташовані у стратегічних місцях (де людно) та створюють своєрідну мережу. Якщо постане питання про продаж, то знайдемо компанію, яка викупить всю сітку.
— Чи замислювалися над будівництвом житлових будинків?
— Цю справу обговорювали, але через фінансову кризу ідею відклали в довгий ящик.
— Ділянку поблизу “Сільпо” на аукціоні купили за рекордні для Рівного п’ять мільйонів гривень. Високі ставки вас не зупинили?
— Якщо не ризикувати в бізнесі, то серйозні гроші не заробиш. Напередодні аукціону ми підрахували суму, до рівня якої можемо підняти ставку. До речі, вона виявилася некритичною, бо ще мали запас. Головний критерій, яким керувалися, — не вартість землі, а кошторис всього проекту.
— Що будуєте на тому місці та коли здасте об’єкт?
— Не хочу відкривати карти, бо трохи забобонна людина. Будівництво нині триває, але про конкретний термін здачі об’єкта в експлуатацію говорити не можу. Якби не настала фінансова криза, то його відкрили б у березні наступного року.
— Як виникла ідея відкрити в Рівному боулінг-клуб “Тріумф”?
— Ми з Вадимом Мазуром дійшли висновку, що в місті відсутній заклад, де можна пограти в боулінг. Ризик для цього виду бізнесу мінімальний, адже ми перші в Рівному його започаткували. Обладнали клуб так, як це побачили у Варшаві.

Відпочиває з вудкою на річці
— А самі часто граєте в боулінг?
— Хочу завжди, але реально виходить раз на місяць. Більше полюбляю більярд, тому в “Торнадо” відкрив більярдний зал.
— Так і відпочиваєте — з києм у руках?
— Більше полюбляю на природі з вудочкою. Сідаю в автомобіль та їду з ночівлею на Горинь. У такі поїздки друзів не беру.
— У вас багато друзів?
— Це мої партнери — Вадим Мазур і Ільяс Кхартер. Ми довіряємо один одному, бо всі справи починаємо без письмових домовленостей.
— А часу на близьких не бракує?
— Син Артем для мене — найбільше багатство. Малюку в січні виповниться два роки. Неділю намагаюся йому повністю присвятити.
— Чув, що раніше займалися боксом. А нині тренуєтеся?
— Бракує часу. Раніше три роки підряд ходив у боксерський зал, адже люблю відчувати адреналін. Бокс забирав багато негативної енергії та дозволив оздоровити організм.