Затягнути паски чиновникам

Криза торкнулась чи не найзахищеніших верств населення — чиновників. Люди, від яких фактично залежить рівень нашого життя, і яким (чого гріха таїти) заздрили прості смертні українці, тепер самі потрапили в скрутне становище. У державі не вистачає грошей. І держава (та її частина, яка працює на вулиці Банковій і Грушевського в столиці — авт.) вирішила, що потрібно економити… на решті державного апарату.

Президент і Прем’єр скорочують своїх
Перший тривожний дзвіночок для представників держапарату на місцях та членів місцевого самоврядування пролунав, коли керівники держави заговорили про скорочення армії чиновників.
Першим у цій темі був Віктор Ющенко. Президент ще наприкінці минулого року заявив про необхідність скорочення кількості працівників державних установ задля зменшення витрат Держбюджету і підписав відповідний указ. Планувалось, що у владних кабінетах поменшає працівників аж на 20 відсотків. При цьому зміни мали торкнутись усіх, від Секретаріату Президента та Кабміну, і до чиновників у районах. Однак відчутного скорочення так і не відбулось.
— Ми поки що не отримували конкретних розпоряджень щодо скорочення, — сказав наприкінці минулого року голова Рівненської облдержадміністрації Віктор МАТЧУК, відповідаючи на запитання про скорочення апарату адміністрацій. — Поки що до спеціальних розпоряджень штатний розклад адміністрацій залишається таким, як є.
Але деякі зміни таки відбулись. Була видана постанова, в якій ішлося: “З метою економного і раціонального використання бюджетних коштів органам виконавчої влади до кінця 2009 року припинити заповнення вакантних на 1 грудня 2008 року посад, крім посад керівників структурних підрозділів та їх заступників”.
Таким чином існуючі вакансії в органах державної влади перестали заповнювати. Якщо чиновник має бажання звільнитись, перейти на іншу роботу чи його переводять на іншу посаду — тут усе без проблем, але на його місце нову людину не приймають. Крісло лишають вакантним. Таким чином, хоч і не в значній мірі, але скорочення держапарату таки відбувається.
Услід за Президентом затягувати тугіше паски держуправлінцям заходилась і прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. І навіть цим тішилась. Уряд у проекті Державного бюджету на 2009 рік пропонував скасувати пільги для чиновників та народних депутатів. Зрештою, деякі з них таки були скасовані, але далеко не всі. Це переважно ті привілеї, якими депутати користувались зрідка.
Це був лише початок економії на державних службовцях, далі — більше.

Чиновників — на голодний пайок
У новому році почався наступ на гаманці чиновників, а точніше — на їхні заробітні плати.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1036 “Деякі питання організації бюджетного процесу”, фінансування державних установ здійснюватиметься лише за обов’язковими статтями видатків. Нещодавно на колегії Рівненської облдержадміністрації повідомили, що значно урізається фінансування райдержадміністрацій і державних установ.
— Капітальних видатків зовсім немає, а поточні зменшені на 80 відсотків. Звичайно, це проблеми у функціонуванні установ, які фінансуються з Державного бюджету, — зазначила начальник головного фінансового управління Рівненської облдержадміністрації Людмила КУШНЕР. — Нарахування обов’язкових виплат здійснюватиметься в повному обсязі. Кредиторська заборгованість, яка виникатиме, буде показуватись у повному обсязі і не вважатиметься простроченою. Буде змога цю заборгованість погасити в лютому.
Говорячи нормальною мовою, чиновникам доведеться економити тепер буквально на всьому, включаючи папір та скріпки… А отримуватимуть вони лише звичайну зарплату.
Що значить “звичайну” зарплату? Справа в тім, що дохід державного службовця складається з кількох, так би мовити, компонентів: ставка, доплата за ранг держслужбовця, доплата за вислугу років, премії та матеріальна допомога. Тепер же формула зарплати чиновника виглядатиме так: ставка + ранг + за вислугу років. І це стосується всіх. Днями депутати зменшили розмір премій та надбавок голові Рівненської обласної ради Олександру Данильчуку, його заступникам Валентину Королюку та Валентину Кроці з 60-90 відсотків від посадового окладу до 10-15 відсотків.
— От ображусь на вас і поїду додому, у Київ… — пожартував на та теке рішення голова обласної ради Олександр ДАНИЛЬЧУК.
У міському бюджеті Рівного, який мають затвердити на початку лютого депутати міськради, також фактично відсутні будь-які фінансові видатки на матеріальні допомоги чи премії.
— У бюджеті на 2009 рік на виплати державним службовцям закладені лише обов’язкові виплати. Такі як оклад, доплати за ранг та вислугу років, — уточнив депутат Рівненської міської ради, голова бюджетної комісії Сергій ПАЛАДІЙЧУК. — На премії, матеріальні допомоги та інші матеріальні заохочення в міському бюджеті грошей передбачено не буде.
Нині місцеві державні адміністрації профінансовані лише на 52 відсотки від потреби. Голови райдержадміністрацій шукають різні шляхи виходу із ситуації, адже платити заробітну плату немає чим, а заборгованість — це порушення, хоча й обіцяють не вважати її простроченою. У неофіційній розмові один із голів райдержадміністрацій припустив, що доведеться на якийсь час відправити частину працівників “за свій рахунок”, аби вийти з ситуації. Його колега з іншого району подумує перенести дату виплати заробітної плати, аби дочекатись обіцяних у лютому грошей. Словом, як завжди: у столиці прийняли рішення, а “розгрібатись” доведеться на місцях.

Робота заради роботи?
Найбільше така ситуація вдарить не по головах адміністрацій чи їхніх заступників, а по рядових чиновниках адміністрацій та органів місцевої влади. Нині заробітна плата держслужбовця, скажімо, головного спеціаліста в обласній адміністрації складає близько 1200-1500 грн. Сюди входить оклад (близько 900 грн), за ранг (50-100 грн) та доплата за вислугу років (200-400 грн). Зважте на те, що це нарахована заробітна плата. Коли ж з неї вирахують близько 20 відсотків різного роду податків, то “на руки” чиновник отримає приблизно 960-1200 грн. У районах ці цифри будуть ще меншими.
У звичайного провідного спеціаліста ставка — 600-700 грн, а доплата за ранг — 30-40 грн. Відповідно “на руки” такий працівник отримуватиме десь біля 700-800 гривень.
Якщо взяти до уваги, що інколи людям доводиться на роботу їздити здалеку, особливо це стосується районів, то більша частина зарплати йтиме на те, щоб доїхати до роботи. Один із заступників голови райдержадміністрації бідкався: “У мене є працівниця, яка щодня їде на роботу з села за 15 кілометрів і витрачає на дорогу сім гривень щодня, а отримує менше тисячі. Тепер вона мене питає, чи вистачить їй нової зарплати на дорогу…”.
Звісно, економити потрібно, особливо в умовах економічної кризи, але, мабуть, у столичних керівників ситуація не міняється: хотіли як краще, а вийшло як завжди. Тому й не дивуйтесь, коли черговий папірець у державній установі чекатимете кілька місяців. Його просто не буде кому написати, бо хто ж працюватиме за такі гроші. Хіба що за папірець ви заплатите додатково, але це вже окрема тема, якою зазвичай цікавляться правоохоронні органи. Корупція. Але ж чиновникам теж хочеться їсти, особливо при таких зарплатах.