До нас їде Патріарх

Стрімка кар’єра
Так якось сталось, що в сучасній Росії світську й духовну владу обіймають вихідці з Ленінграда чи то пак Санкт-Петербурга. Звідти президент Дмитро Медвєдєв, прем’єр-міністр Володимир Путін. Навіть голова Держдуми Росії Борис Гризлов може вважати себе пітерцем — бо хоч і народився у Владивостоку, та з чотирирічного віку жив у Ленінграді. Корінний ленінградець й нинішній предстоятель Руської православної церкви Патріарх Кирило.
Нинішній Патріарх Московський і всієї Русі Кирило (в миру Володимир Гундяєв – авт.) народився 20 листопада 1946 року в місті Ленінграді у сім’ї священика. Батько і дід майбутнього Патріарха були православними священиками. У 20-х, 30-х та 40-х роках Василь Гундяєв (дід патріарха Кирила – авт.) був підданий тюремним ув’язненням та засланням на Соловки “за церковну діяльність і боротьбу з обновленством”.
Як пише офіційний сайт патріарха: “після закінчення 8-го класу середньої школи Володимир Гундяєв влаштувався на роботу в Ленінградську комплексну геологічну експедицію Північно-Західного геологічного управління, де й працював із 1962 по 1965 рік як технік-картограф, поєднуючи роботу з навчанням у середній школі”.
Після закінчення середньої школи у 1965 році вступив до Ленінградської духовної семінарії, а потім — до Ленінградської духовної академії, яку закінчив із відзнакою в 1970 році.
Під час навчання в духовній академії пострижений у чернецтво з нареченням імені Кирило. 7 квітня 1969 року висвячений на ієродиякона, а через два місяці — на ієромонаха. Далі стрімка кар’єра.
Відразу після закінчення академії там же викладає догматичне богослов’я та служить помічником інспектора Ленінградських духовних шкіл та особистим секретарем митрополита Ленінградського та Новгородського Никодима.
У 25 років працює за кордоном як представник Московського патріархату при Всесвітній раді церков у Женеві. А вже за три роки, у 1974-му, на той час архімандрит Кирило, обіймає посаду ректора Ленінградської духовної академії та семінарії. І керує навчальними закладами аж до 1984 року.
У віці 30 років возведений в сан єпископа, а за півтора року — в сан архієпископа. У період з 1984 по 1989 рік був: архієпископом Смоленським і В’яземським, керуючим парафіями в Калінінградській області, архієпископом Смоленським і Калінінградським. У 1989 році обіймає посаду голови Відділу зовнішніх церковних зносин (із серпня 2000 року — Відділ зовнішніх церковних зв’язків) та постійний член Священного Синоду. В 1991 році возведений у сан митрополита.
У 2009 році на помісному соборі Російської православної церкви був обраний Патріархом Московським і всієї Русі.

Боротьба за Україну
Україна є стратегічно важливою в суперництві Москви і Константинополя у першості в православному світі. Прийняття у свою юрисдикцію УПЦ Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви дало б Константинополю чисельну перевагу над Москвою. І рухи Константинополя у цьому напрямку почались. Вселенський Патріарх Варфоломій минулого року відвідав Київ, а Константинополь прийняв у свою юрисдикцію ієрархії УАПЦ в діаспорі.
Саме тому свій перший візит у якості Патріарха Кирило здійснює в Україну. Левову частку Руської православної церкви складають саме церковні приходи України. На фоні зростання ролі в країні Української православної церкви Київського патріархату та нібито, як пишуть інтернет-видання, автокефальних настроїв в Українській православній церкві Московського патріархату, візит Патріарха Кирила є свого роду інспекцією.
Про нового предстоятеля Руської православної церкви говорять як про людину рішучу і навіть жорстку. Про те, що Кирило вирішив рішуче взятися за церковні справи в Україні, свідчить географія його візиту: Київ, Донецьк, Горлівка, Севастополь, Рівне, Корець, Городок, Луцьк, Володимир-Волинський, Почаїв. Більшу частину свого візиту Патріарх Кирило проведе в Західній Україні, де найбільш сильні позиції Київського патріархату.
У патріотичних колах почали говорити про провокативний характер візиту. Ніби таким чином Московський патріарх хоче спровокувати конфлікт. Але зовні виглядає інакше. У перший день візиту Кирило продемонстрував дипломатичне ставлення предстоятеля Російської православної церкви до України. Разом з Ющенком Патріарх відвідав меморіал жертвам Голодомору 1932-33 років, який офіційна російська влада відкидає і не визнає.
Зрештою, мабуть, питання об’єднання православних церков і є головною темою розмов Патріарха Кирила з керівниками держави. Напередодні візиту Кирила в Україну Віктор Ющенко виступив зі зверненням, в якому основною думкою було “створення єдиної помісної української церкви”. А заяви Української православної церкви Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви були виключно дипломатичними і толерантними. Але кількома словами Кирило ніби дав зрозуміти, що відпускати українську церкву з-під юрисдикції Москви ніхто не збирається. Під час промови Патріарх Кирило нагадав Президенту, що, на його думку, “Ця церква (єдина помісна – ред.) існує. Є помісна церква в Україні, якби її не було – не було б сьогодні України”. І додав: “Я як патріарх докладу всіх сил, щоб за милістю Божою долалися розділення”.
Наскільки ці припущення правдиві — покаже час.

На спочинок у древній Корець
Напередодні приїзду Патріарха Московського і всієї Русі Кирила в Рівному лунали радикальні заклики щодо протестних акцій під час його візиту. Звісно, після трагічної загибелі Василя Червонія навряд чи хтось здатен підняти значну кількість людей, але виключати таку можливість не можна.
У першому варіанті програми візиту Патріарха значилось, що Кирило має провести молебень у Свято-Воскресенському соборі Рівного. Однак в остаточному переліку офіційних заходів цього пункту не стало.
На Рівненщині Патріарх Кирило буде два дні. Ночуватиме у Корці. Наступного дня відбуде до Луцька. На офіційному байті візиту предстоятеля Російської православної церкви (http://patriarh.in.ua) є неточності.
Так, у програмі перебування зазначено, що:
2 серпня, неділя
17:15 — прибуття до аеропорту Рівного
17:30 — від’їзд у Корець
18:30 — зустріч у Свято-Троїцькому ставропігійному монастирі
3 серпня, понеділок
09:00 — Божественна літургія в Корецькому монастирі
12:00 — від’їзд до Городка
13:15 — відвідання Свято-Миколаївського Городоцького монастиря
15:15 — від’їзд до Луцька
Але на тому ж сайті, в розділі “Місця перебування Патріарха” та в розділі для преси “Акредитація”, зазначається, що 2 серпня Патріарх Кирило має відвідати Свято-Воскресенський собор у Рівному.
Звісно, це може бути проста помилка. А можливо, й непроста… І відвідини собору у Рівному таки готуються.
Патріотичні організації готуються до гучного прийому патріарха. На святкуванні 20-річчя заснування Руху заступник голови УНП Сергій Олексіюк виголосив заяву, в якій пообіцяв “організувати акції спротиву та рух громадськості на захист Української держави та Української церкви” у разі, якщо Патріарх не відмовиться від відвідин Свято-Миколаївського Городницького монастиря та Свято-Воскресенського собору.
Зрештою, сподіваюсь, що перебування Патріарха на Рівненщині пройде без ексцесів. Як би не наголошували на не політичності візиту патріарха, політики в ньому більш ніж достатньо. Потенційні кандидати в президенти України поспішили “засвітитись” біля Патріарха Кирила. Недарма, мабуть, його візит фактично збігся з початком президентської виборчої компанії. Недарма основними точками візиту вибрані Київ, Донецьк, Севастополь і турне Західною Україною. Чому? Відповідь на це хай кожен знайде сам.