Будемо без сала?

Європейська країна Україна повинна дотримуватися відповідних стандартів. Закон прийняли, а про базу для його виконання забули. Селян вкотре залишили сам на сам з проблемами, які мають долатися на державному рівні. Річ у тім, що у країнах Європи худобу заготовляють лише на бійнях, а молокозаводи постачають молоко.

Сільгоспвиробника має забезпечити держава
На вітчизняному ринку левову частку м’ясо-молочної продукції для кінцевого споживача пропонують селяни. У власному підсобному господарстві вони вирощують свиней, рогату худобу, виробляють молоко та молочні продукти і продають їх на ринках. Такі харчі відповідно до правил СОТ продавати заборонять, у них нібито можуть міститися небезпечні бактерії, які гинуть лише при промисловій обробці.
— Закон прийняли ще у 2005 році, але до цього часу про нього не згадували, — зауважує голова обласної асоціації фермерів та приватних землевласників Дмитро Українець. — Сільгоспвиробника має забезпечити держава відповідним обладнанням, створити умови, щоб продукція була конкурентною. Потрібно будувати бійні, закуповувати доїльні апарати, а цього усього не роблять. Нині 80 відсотків м’ясо-молочної продукції виготовляє дрібний сільськогосподарський сектор, селяни, які утримують по п’ять-десять-двадцять корів. Ми їмо цю продукцію, купуємо на ринках м’ясо, сало, молоко, сметану, сир, масло. Усе це з базарів може зникнути. Хоча, якщо селянин іде на ринок зі своєю продукцією, то він зобов’язується пройти перевірку продуктів та отримати допуск на її продаж. А заборона призведе до вирізки поголів’я, яке й так щороку зменшується.
Бачить Дмитро Українець і варіанти виходу із глухого кута. Щоправда, потрібне втручання на рівні керівників держави:
— Перше — це забезпечення селян виробників м’ясо-молочної продукції усім необхідним обладнанням. Другий вихід — дозволити реалізувати продукти при умові відповідного санітарно-ветеринарного допуску. Й до того ж кожна корова нині перебуває на обліку, має паспорт.
Не коментують ситуацію із законом з приходом наступного 2010 року в головному управлінні агропромислового розвитку. Лише зазначили, що без прийомних пунктів селяни поріжуть поголів’я, воно зменшиться на 20-30 відсотків.
— Закон прийняли, а ми повинні виконувати його, а не обговорювати, — сказав заступник начальника головного управління агропромислового розвитку Микола Петрук.

Торгівля стане підпільною?
Стривожений ситуацією, коли селян не пускатимуть на існуючі продуктові ринки, радник з питань тваринництва Рівненської сільськогосподарської дорадчої служби Віталій Степанович:
— На сьогоднішній день в області населення утримує сотні тисяч рогатої худоби і свиней. Для багатьох родин це головне джерело отримання доходів, забезпечення сім’ї. Досі, до вступу України в СОТ, була добре відпрацьована система. Тварин попередньо перед забоєм у живому вигляді оглядав дільничний ветеринар. Він видавав довідку, якщо тварина здорова. Потім у домашніх умовах відбувався забій. Далі, перед продажем на ринках, проводилася експертиза м’ясної продукції. Такими двома перевірками забезпечувалася якість м’яса, сала та попереджувалися інфекційні захворювання. Дія частини закону, яка забороняє продаж тварин, забитих у домашніх умовах, призведе до неприємних наслідків як продавців, так і споживачів.
Десятки тисяч продавців, які хочуть продати вирощену продукцію, та десятки тисяч споживачів, які бажають придбати домашню продукцію, зі слів Віталія Степановича, не зможуть цього зробити на ринках. Це призведе до виникнення стихійних ринків без контролю за якістю продукції. Селяни змушені будуть продавати свою продукцію з рук на вулицях, у своїх дворах.
— Про ветеринарну екс­пер­тизу у таких умовах можна буде забути. Це може викликати поширення різних інфекційних захворювань, — наголошує радник з питань тваринництва Рівненської сільськогосподарської дорадчої служби. — Спеціалізованих забійних пунктів, куди селяни можуть привести на забій худобу та свиней, нині немає. Ситуація стане патовою. Забивати тварин ніде, а люди їх вирощують. Інші, покупці, бажають придбати домашнє, якісне, не перемерзле сало, м’ясо, молоко, сир, сметану, масло без консервантів та домішок. Цілком імовірно та очевидно, що торгівля стане підпільною.
Віталій Степанович зазначає, що нині небагато виробників сільськогосподарської продукції знають про набуття чинності закону. Але ті, хто володіє такою інформацією, не поспішають вирізати поголов’я, а продовжують вирощувати тварин.
— Люди сподіваються, що Верховна Рада скасує цю частину закону, або ж накладе мораторій на кілька років. Надіються на вибори, на те, що у передвиборчий період не підуть на такий непопулярний крок, щоб не підбурювати народ.