Мар’ян Года: “Україні слід орієнтуватись на Бразилію та Мексику”

– З позиції директора підприємства: що таке криза?
– Україна не могла опинитися осторонь світової фінансової кризи. Це – однозначно. Якщо уряд казав, що в Україні кризи немає – він брехав. Оскільки економіка України була орієнтована на експорт, то зрозуміло, що наслідки кризи для України були більшими, ніж для інших держав. У нас долар виріс майже у два рази, експорт практично зупинився, інфляційні процеси теж лишили свій відбиток на економіці. Знову ж таки я можу багато говорити про свою галузь – досить специфічну. Ми опинилися у складному становищі. Для цього є декілька причин: пиво – то не продукт першої необхідності, і коли в економіці відбуваються певні негаразди – інфляція, зовнішні чи внутрішні фактори – пиво є найбільш вразливим. Зараз ми у такій ситуації: рівень життя впав, споживчий кошик спустошив, тому коли доводиться обирати між тим, що купити: хліб, м’ясо, крупи чи пиво, то зрозуміло, що обирають. Навіть міцний алкоголь продається, бо ж ми п’ємо і в радості, і в горі, а пиво – продукт розкоші.
– Наскільки скоротилося споживання пива за останній рік?
– В Україні виробництво пива впало на 20 відсотків.
– Хто більше страждає в такій ситуації: всеукраїнські чи місцеві бренди?
– Найменше страждають іноземні виробники, більше – всеукраїнські торгові марки, а найвагоміший удар відчувають все ж малі виробники. Продуктивність праці на цих підприємствах невисока, а собівартість – навпаки. Крім того, у нас почалась своєрідна “партизанська війна” між виробниками горілки й пива. Виробники горілки шукають способи розширити ринки за рахунок виробників пива.
– Якщо раніше винороби, горілчані й пивні виробники не претендували на споживача один одного, то зараз навпаки конкурують?
– Саме так. Виноробів зачіпають мало. Вина в Україні споживається небагато. Якщо грубо рахувати, то важкого алкоголю споживають 75 відсотків, пива – 25, а частка вина взагалі мізерна. На Заході ситуація діаметрально протилежна – пива споживають 75, а алкоголю – дуже мало.
– Зараз пиво має харчову ліцензію, а мова йде про переведення його на ліцензію алкоголю.
– У Верховній Раді зареєстрований такий законопроект, який пропонує прирівняти пиво до алкоголю. Якщо виробництво пива повинно ліцензуватися, так само мають бути ліцензовані пивні склади, торгівля пивом повинна здійснюватися у спеціальних відділах, у кіосках і на вулицях продавати буде заборонено. Площа магазину має бути мінімум 20 квадратних метрів. Тобто вимоги ті самі, що й до горілки. А у селах магазинчики здебільшого цим вимогам не відповідають...
– Але ж це допоможе убезпечити молодь, уникнути так званого “пивного алкоголізму”.
– У світі не існує терміну “пивний алкоголізм”. Його придумали виробники горілки в Росії. Зараз створено чимало громадських організацій, які борються за здоровий спосіб життя і конкретно проти пива. Але ж треба зрозуміти одну річ: якщо створюється якась громадська організація, вона повинна мати якусь мету. У цьому випадку ця мета аж ніяк не здоровий спосіб життя. Такі громадські організації хтось повинен фінансувати.
– Тобто вважаєте, що проблеми підлітки з пивом в Україні немає?
– Я завжди говорив і зараз не відступлюся: пиво – це алкогольний продукт і в перспективі його варто прирівняти до алкоголю. Європа насправді націлена на здоровий спосіб життя, люди стараються пити щось легке й корисне. Нам би слід у першу чергу орієнтуватися на країни, які розвиваються: Китай, Бразилія, Мексика, де рівень життя також вищий, ніж в Україні. Адже за рівнем життя ми не можемо зараз досягнути Європи.
– Як криза вплинула на ваше підприємство?
– Криза позначилася мінімально. У нас не було скорочення. Коли скоротили виробництво, виплачували заробітну плату вчасно, але дещо меншу, ніж раніше. Люди не чекають конкретної відповіді, що завтра чи через місяць все буде гаразд. Такої відповіді ніхто не може дати. Але рано чи пізно криза мине. Україну вона зачепила чи не найбільше. Наші економічні показники найгірші не те що в Європі – в СНД. Тому виходити з кризи нам треба довше. Шкода, що життя проходить в суцільних кризах...
– Ваш рецепт виходу з кризи.
– Жодна країна не може бути оазою благополуччя у світовому процесі. Я не сприймаю ті держави, які живуть замкнуто. Україна – європейська держава і мусить бути адаптована в європейські, світові процеси. Проте Україна має свої специфічні проблеми, оскільки політична ситуація нестабільна. Політика українцям набридла. Ми чекаємо наступних виборів, але всі учасники цього процесу знають, що ситуація докорінно не зміниться, доки у нас президент і виконавча влада не будуть однією командою. Вихід може бути у змінах до Конституції саме в цій частині. Поки що радує тільки те, що у нас в місті політична ситуація нормальна. Ми не відчуваємо такого непорозуміння, як є наверху. У нас люди можуть домовитися, незважаючи на політичні сили чи власні інтереси. Тому вважаю, що головна проблема – все ж у політичній площині на верхівці нашого політичного бомонду.