Керівник “Рівнетеплоенерго” балотувався у мери

Рідний Золочів на Львівщині, де полишив посаду заступника голови райради, погодився проміняти на Рівне. Уже нині Степан Коропецький каже, що наступного року планує забрати сюди дружину — дуже сподобалося місто, в якому йому комфортно працювати.

Дошкуляють численні аварії

— “Рівнетеплоенерго” виграло конкурс з оренди обладнання КТП “Комуненергія”. Степане Мафтейовичу, за рахунок чого компанія стала переможцем?
— В умови конкурсу заклали низку вимог, на які орієнтувалися учасники. Од­на з головних — юридична реєстрація компанії в Рівному. Якраз цьому фактору надавався пріоритет під час визначення переможця. Зі свого боку, “Рівнетепло­енерго” погодилося на певні зобов’язання, зокрема, відновлення цілодобової подачі гарячої води.
— Приватна компанія розпочала діяльність відразу після початку опалювального сезону. З якими труднощами стикнулися?
— Довелося дуже важко стартувати. Проте за корот­кий термін часу вдалося сформувати колектив, одержати всі необхідні ліцензії та дозволи.
— В якому стані перебувало обладнання “Комуненергії”?
— Майно всіх теплопо­стачальних підприємств в Ук­раїні майже всюди однакове. Стан мереж “Комун­енергії” нас насторожив, бо думали, що він ліпший. Ли­ше за перший місяць роботи трапилося 24 аварії на теплотрасах — це тривожна цифра. Думаю, що протягом опалювального сезону слід чекати ще великої кількості поривів. Це нині найбільша проблема “Рівнетеплоенерго”. Компанія просить вибачення в абонентів за незначні перебої, які траплялися та можуть мати місце. Однак за­певняю споживачів, що робимо все, аби недоліки ліквідовувати в найкоротший термін і їх населення не відчувало.
— На вашу думку, яка до­ля чекає “Комуненергію”?
— У цього комунального підприємства залишився керівник, бухгалтер і юридична служба, які займаються проблемами кредиторської та дебіторської заборгованості. Вирішувати останнє питання ми частково допомагаємо “Комуненергії”. Зокрема, в нових квитанціях “Рівнетеплоенерго” нагадує споживачам про необхідність погашення боргу перед цим підприємством.

Ламають старі підходи до роботи

— Майже весь персонал “Комуненергії” перейшов у “Рівнетеплоенерго”. Як ви переорієнтовували працівників?
— Суттєвого перенавчання людей нам не вдалося здійснити — забракло часу. Компенсувати це намагаюся під час зустрічей з підлеглими, яким розповідаю про вимоги засновників.
Бачу, що люди змінюються у кращий бік. Виявляється, для них не так багато треба, щоб переосмислити ставлення до обов’язків. Це вже відчули не лише ми, а й керівники ЖКП міс­та. На одній з нарад мені сказали, що слюсарі “Рівнетеплоенерго” суттєво змінили підхід до роботи.
— Приватна компанія опа­лює майже 40 відсотків Рівного. Чи плануєте збільшити свою частку?
— Кожне підприємство прагне нарощувати кількість споживачів і розвиватися. Як­що в місті здаватимуться в оренду ще теплопостачальні об’єкти, то “Рівнетепло­енерго” обов’язково братиме участь у конкурсі.
— Усі звикли, що теплопостачальні компанії збиткові. За рахунок чого плануєте пра­цювати?
— Якщо правильно вести господарську діяльність, “Рівнетеплоенерго” працюватиме без збитків. Запорука цього — економічні підходи в управлінні підприємством. Якщо рівень проплати залишиться таким, як у перший місяць роботи, то приватна компанія працюватиме в нормальному режимі.
— Споживачі Рівного часто скаржилися на діяльність “Комуненергії”. Які нові підходи ви застосовуєте у стосунках з абонентами?
— Як би ми добре не працювали, все одно існуватиме категорія незадоволених споживачів. Сьогодні надати послуги, які відповідали б сучасним вимогам, на заста­рілому обладнанні важко. Спеціально для населення відкрили пряму телефонну лінію. Уже багато споживачів мені дзвонили, при можливості допомагаємо кожному. В такий спосіб налагоджуємо стосунки з абонентами. Стараємося зламати усталені роками підходи до роботи комунальних тепловиків.

Планують заміну теплотрас

— Які перші результати роботи “Рівнетеплоенерго”?
— Ми високо поставили собі планку. Дуже важливо, що вдалося сформувати професійний колектив. За це найбільше переживав, бо персонал набирали з комунального підприємства.
Вчасно видали першу зарплату, з грудня відновили цілодобову подачу гарячої води, що видалося непростим технологічним завданням. Також вирішили важливе для споживачів питання опломбування лічильників гарячої води. Ми домовилися з керівництвом “Рівнеоблводоканалу”, що цю операцію відтепер здійснюватимуть во­допостачальники.
— А розчарування?
— Про себе думав, що їх виявиться більше. Я приїхав у місто, де нікого не знав. Тому на всіх дивився однаково. Вважаю, що моя незаангажованість принесла позитивні плоди компанії. Що­равда, розчарували численні аварії на теплотрасах.
— Чи планують інвестори вкладати кошти в обладнання?
— Нині обстежуємо майно, на якому працюємо. До кінця опалювального сезону розробимо план поліпшення теплопостачання споживачів. Передбачається заміна теплотрас і реорганізація роботи котелень. Зокрема, плануємо вивести показники їхньої ро­боти на диспетчерський пункт. Сьогодні це робиться у телефонному режимі з великим запізненням. Тому не завжди можна оперативно зреагувати на аварію. А вже з перших днів січня плануємо встановлювати пристрої обліку споживання газу.
— Задовго до конкурсу представники влади розповідали, що теплопостачальне підприємство у Чернігові успішно працює. Чи відповідає це дійсності?
— Один із засновників “Рівнетеплоенерго” — голова спостережної ради ВАТ “Обл­теплоенерго” в Чернігові. Ми вивчали їхній досвід, з ро­ботою цього підприємства знайомилися депутати Рівнеради. “Облтеплоенерго” працює вже дев’ять років і досягло суттєвих результатів на такому ж обладнанні, яке існує в Рівному.

На виборах мера став третім

— До переїзду в Рівне ви працювали заступником голо­ви Золочівської райради на Львівщині. Чим привабила робота в “Рівнетеплоенерго”?
— У теплопостачальній сфері працював 18 років. Зро­зумів, що це моя галузь, бо не бачу себе без роботи на виробництві. Коли засновники запропонували пройти співбесіду, то відразу погодився.
— Не шкодуєте, що покинули Золочів?
— Останні три роки на посаді заступника голови райради дали змогу по-іншому подивитися на теплопостачальну галузь. Рішення про переїзд далося важко, бо в рідному Золочеві залишив сім’ю. Багато українців на роботу їдуть за кордон, а до моєї домівки — лише 140 кі­лометрів. Я побачив, що в Рівному матиму цікаву роботу, а тому довго не вагався.
— Але контакти з рідним місто повністю не обірвали?
— Ні, бо їжджу на сесії райради, хоча відвідуваність після переїзду до Рівного погіршилася. До речі, в 2006 році я паралельно балотувався в районні депутати за списками БЮТ, а також на посаду міського голови Золочева. За результатами голосування серед 14 кандидатів на виборах мера став третім. Вважаю, що такий підсумок для головного інже­нера теплопостачального під­приємства — пристойний результат. Чому балотувався? Переконаний, що містом має керувати господарник, який працював саме в комунальній сфері. Приклад у цьому яскраво демонструє Рівне.
— Чи звертають увагу на вашу партійну приналежність тут?
— У Рівному не беру участі в політичному житті, тримаюся від нього відособлено.
— Скоро знову вибори до місцевих рад. Не плануєте балотуватися в Рівнераду?
— Спочатку треба показати результат роботи. Тому на виборах до Рівнеради у травні наступного року участі не братиму.
— Які стосунки склалися з міськими комунальниками? Відчуваєте конкуренцію?
— Хоча наше підприємство приватне, але з комунальниками співпрацюємо. Зокрема, замовляємо окремі послуги, адже поки вони мають більше спецтехніки.

Дружину забере в Рівне

— Де мешкаєте в Рівному?
— Знімаю квартиру.
— Яке перше враження від міста?
— Дуже гарне та привабливе. Як комунальник, у першу чергу звертав увагу на порядок у Рівному. Думаю, що місто заслуговує на європейський рівень життя.
— Як рідні сприйняли рішення про переїзд?
— У Золочеві залишилася дружина Галина, яка працює старшою медсестрою стоматологічної поліклініки. Два сини навчаються у вищих школах Львова. Старший — на економічному факультеті Національного університету імені Івана Франка. Менший — першокурсник комерційної академії, де здобуває дві спеціальності — товарознавця та юриста. Сподіваюся, що після закінчення нинішнього опалювального сезону заберу дружину до Рівного. Тут без неї важко, багато ча­су проводжу на роботі. З підприємства майже постійно іду пізно — о десятій чи навіть одинадцятій вечора.
— Як у вашій родині відзначають Різдво?
— За столом збирається вся родина. Ми несемо коляду до батьків, вносимо в помешкання символ врожаю — дідух. Співаємо колядки. Мені їх варто більше знати, бо дехто може цілий день співати колядки, які ні разу не повторяться.