Чи можна довіряти позначці “Без ГМО” у продуктах?

Хто ухвалив закон?

Подав його до парламенту Андрій Павловський. Він – депутат від Блоку Юлії Тимошенко, син теж депутата, був викладачем Київського політеху, сам син депутата.
На запитання, навіщо висунув таку ідею, Андрій стверджує: до нього звернулося відразу декілька екологічних громадських організацій.
“Ми до цього довго йшли. Ще у 2002 році Україна підписала картахенську “Угоду про обов’язкове інформування про склад продуктів”, але підкоригувати під неї наше законодавство ми довгий час не могли”, – каже Павловський.
Свідомо: Хтось заважав вашому законопроекту?
Андрій Павловський: “Лобісти транснаціональних компаній, які вважають, що ми аборигени і можемо їсти абсолютно все. Після того, як я подав законопроект ще навесні, близько 20 компаній зверталося до мене з різного роду пропозиціями. Це такі гіганти, як “Данон”, “Нестле”, “Макдональдс” та інші”.
Ухвалили законопроект 375 з 450 депутатів. У повному складі голосували комуністи і Блок Литвина. Найбільше тих, хто не натиснув кнопку “за” – у фракції автора закону, в БЮТі. Не підтримали ідею 25 соратників Тимошенко. У тому числі – Євген Сігал, творець бізнесу “Гаврилівські курчата”. Та Олег Бабаєв, який раніше очолював “Кременчукм’ясо”, – це один з найбільших в Україні виробників м’ясних і ковбасних виробів.
У Партії регіонів не натиснули на кнопки 23 депутати, у “Нашій Україні – Народній самообороні” – 12.
Насправді позначка про наявність ГМО повинна стояти на кож­­ному продукті, де такі організми є, ще з липня минулого року. Таку вимоги запровадив уряд Тимошенко. (У 2007-му аналогічну ідею спочатку прийняв, а потім скасував уряд Віктора Януковича). Відразу після запровадження вимоги “Свідомо” з’ясувало, що фактичного контролю за цим з боку Держспоживстандарту немає – бо уряд не виділяє гроші на лабораторні дослідження.
За останні півроку на полицях магазинів побільшало товарів з зеленим значком “Без ГМО”. Чи це правда, чи це тільки так пишуть, а що всередині – ніхто не слідкує? Ось що дали наші нинішні пошуки.

Чи став контроль кращим?

Хороша знахідка номер один. Збільшилася кількість лабораторій Держспоживстандарту, де переві­ря­ється вміст ГМО. Ще півроку тому та­ких лабораторій було п’ять. Зараз їх 13 по всій Україні.
Київ
Вінниця
Волинь
Житомир
Івано-Франківськ
Сімферополь
Дніпропетровськ
Донецьк
Луганськ
Харків
Кіровоград
Кривий Ріг
Суми
Погана знахідка номер один. Грошей на дослідження уряд далі не виділяє. “Вгадайте, скільки грошей на перевірку дали 2009 року? Нуль”, – повідомило джерело. Усі дослідження роблять самі виробники – за свої гроші. І результати цих перевірок, у тому числі інформація, в яких продуктах знайдені ГМО, належить виробникам. Тобто не оприлюднюється.
Хороша знахідка номер два. Та­ких замовників більшає. Все більше компаній добровільно і за свій рахунок перевіряють, чи немає ГМО в їхніх продуктах або сировині, яку вони закуповують. Про це свідчать дані, які нам надали в центральній лабораторії Укрметртестстандарту у Києві.
Кількість продуктів чи сировини, які досліджуються, стає більше, а кількість ГМО, що у них виявляють – менше.
Звісно, це не обов’язково озна­чає, що знижується вміст ГМО у продуктах, які не перевіряються. Взагалі дослідники визнають, що продуктів все одно перевіряється ду­же мало.
“80% цих тестів – це сировина, з якої виготовляють продукцію. Все інше – готові продукти. Краще перевіряти те, з чого їх виготовляють, аніж виловлювати ГМО вже потім”, – відзначає керівник центральної лабораторії Руслан Голубець.
Тобто більшість продуктів, які ми їмо, не тестується ані урядом, ані виробниками. Це погана знахідка номер три.
При цьому вже три роки Міністерство охорони здоров’я не може скласти перелік продуктів, де можуть бути ГМО. Хоча така інформація була б корисна споживачу.
Ось цей перелік з всесвітньої бази “Gmo-Compass”:
Вітамінізовані напої
Алкогольні напої
Хлібобулочні вироби
Випічка
Пекарський порошок, розпушувач для тіста
Пиво
Бланманже
Бульйонні кубики
Ранкові сніданки з зернових, мюслі
Бульйони
Вершкове масло
Сири
Жувальна гумка
Чипси
Шоколад
Кола
Кондитерські вироби
Консервовані, швидкозаморожені продукти, напівфабрикати
Кукурудзяні пластівці
Десерти
Пряники в шоколаді
Соуси, кетчупи, заправки
Яйця
Енчілада (мексиканський млинець з гострою м’ясною начинкою)
Риба
Рибні консерви
Заморожені продукти харчува­ння
Фруктовий сік
Фруктові заготовки
Фруктовий шербет
Фруктовий йогурт
Пряники
Імбирні пряники
Салати
Шинка
Мед
Хумус (паста з турецького горо­ху)
Морозиво
Дитяче харчування
Дитячі суміші
Варення
Лимонад
Маргарин
Мармелад
Марципан
Картопляне пюре
Майонез
М’ясні та ковбасні вироби
Молоко
Місо (соєва паста, використову­ється в приправах і для японських су­пів)
Мюслі
Мюслі у плитках, козинаки
Макарони
Горіхова нуга-крем
Паста (вермішель)
Листкове тістечко з джемом
Піца
Картопля фрі
Картопляні чипси
Готові соуси
Готові сухі супи
Консервовані фрукти та овочі
Лосось
Солоні снеки
Сосиски та заморожене м’ясо
Безалкогольні напої
Соєві напої
Соєве молоко
Соєвий соус
Пряне фігурне печиво
Міцні алкогольні напої
Бульйонні кубики
Харчові добавки
Такос
Темпе (індонезійська булочка з сої)
Тофу
Томатний кетчуп
Томатна паста
Томатне пюре
Коржі
Овочеві соки
Рослинна олія
Вино

Відповідно, в інших продуктах ГМО не буває.
“Якщо вам цікаво, я можу знайти звіт про те, де ми знаходили ГМО за останні три роки”, – клацаючи мишкою на своєму робочому комп’ютері, керівник центральної лабораторії роздруковує результати досліджень.
За даними лабораторії, ці ГМО-компоненти у продуктах походять зі США, Нідерландів, Аргентини, Росії, Китаю, Іспанії, Ізраїлю та України.
Є й хороша знахідка номер три. Оскільки цього не робить уряд, ми вирішили самостійно протестувати кілька популярних продуктів на наявність ГМО. Такі випробування – не з дешевих. Кожен тест коштує 630 гривень. Ми звернулися за допомогою до міжнародної організації підтримки журналістських розслідувань SCOOP. Вона профінансувала тести.
Ще ми навмисно обрали для тестування пельмені і ковбасу. Як свідчили результати досліджень та експерти, у них найчастіше міститься ГМО – соєвий білок.
Вітрини з ковбасою у супермаркеті двох популярних мереж, де ми вирішили зробити закупки, виглядали малоінформативно. У декілька рядів викладені надрізані шматки. На голочках лише назва та ціна. Зрідка пишуть ґатунок. Жодної позначки про наявність або відсутність ГМО немає. Позначки “Без ГМО” побачили на деяких упаковках вареної ковбаси і пельменях.
Ми придбали чотири шматки ков­­баси і чотири пакети пельменів. Обов’язковий критерій – напис на упаковці про вміст соєвого білку (пам’ятаєте, цей компонент – з групи ризику). Ось їхні назви:
Пельмені “Сибірські”, ПП “Дригало” (Київ)
Пельмені курячі заморожені “Гер­кулес”, ЗАТ “Геркулес” (Донецьк)
Пельмені фірмові “Три ведмеді”, ТОВ “Євроморозпродукт” (Київ)
Пельмені “Продзапас”, ТОВ “Єв­ро­морозпродукт” (Київ)
Ковбаса варена другого сорту “Мінсь­ка”, ТМ “Тарас Бульба” (Ки­їв­сь­ка область, Яготинський район)
Ковбаса варена першого сорту “Докторська Нова”, ПП “Колос” (Чер­нівці)
Ковбаса варена першого ґатунку “Докторська Плюс”, ПП “Український бекон” (Донецька область, Костянтинівський район).
Ковбаса молочна “По-Тульчинськи”, ТМ “Тульчин” (Вінницька область, Тульчин)
Здали в центральну лабораторію Укрметртестстандарту. Дати відповідь нам пообіцяли за тиждень.

То чи є ГМО у пельменях і ковбасі?

За тиждень у відділі видачі доку­мен­тів нам віддали вердикт. На офі­­ційному бланку Укрметртест­стан­дарту стверджується: “Зразки про­дукції не містять генетично-моди­фіковану дезоксирибонуклеїнову кислоту (ДНК)”. Тобто “Без ГМО”.
Ось такий висновок. Хоча без тотальної перевірки всіх продуктів харчування він стосується лише цих чотирьох видів пельменів і ковбаси.