Вартість квитка в межах Рівненської області зросла на третину

Як пояснив начальник Головного управління економіки та інвестиційної політики РОДА Ігор Тимошенко, розпорядження “Про затвердження тарифів на перевезення пасажирів і багажу автобусами, які працюють у звичайному режимі руху, в приміському та міжміському внутрішньообласному сполученні” голова РОДА Віктор Матчук підписав у кінці грудня.
— Відповідно до цього розпорядження, яке вступило в дію з моменту його опублікування, тобто від минулого четверга, діючий тариф за один пасажиро-кілометр становить 20 копійок, а не 15, як це було раніше із 2007 року, — зауважує пан Тимошенко. — Справа в тому, що за цей час зросла ціна на більшість складових собівартості перевезень, тобто зарплата, пальне, запчастини та інше. До того ж, неодноразово зверталися самі перевізники із проханням підвищити цей тариф, адже деякі маршрути уже працювали у збиток.
На підвищення тарифів на міжміські перевезення у Рівненській області до 20 копійок за кілометр наш регіон зважився чи не останнім, зазначив голова правління громадської організації “Спілка водіїв” Сергій Овчинніков.
— Тарифи у нашій області були найнижчі по Україні уже протягом останніх двох років, — коментує Сергій Овчинніков. — Рентабельності не було, і перевізники весь час зверталися з цими питаннями. Оскільки по два рази тарифи піднімалися в інших регіонах, то вже підписання такого розпорядження головою РОДА було, можна сказати, вимушеним кроком. Нові тарифи починають діяти з моменту його опублікування, але перевізники мають ще скласти свою тарифну сітку і вже після цього вводити нову вартість на проїзд. Зараз майже всі перевізники завершують цим займатися і вже, скажімо, з лютого проїзд подорожчав.
До речі, за словами голови правління ГО “Спілка водіїв”, ряди перевізників порідшали. Якщо раніше послуги з перевезення пасажирів в області надавали приблизно 370 перевізників, то нині, в зв’язку з новими умовами конкурсів, їх кількість зменшилася майже вдвічі.

Ми запитали: Чи відповідає вартість проїзду якості перевезень? 

Тетяна:
— Якість послуг не зовсім відповідає ціні квитка. По-перше, надзвичайно важко дістатися, наприклад, до Сарн. Великий потік людей, особливо ввечері, а на маршрутах практично лише проїжджі автобуси, що прямують на Дубровицю, Кузнецовськ. Тобто якщо є вільне місце — тебе візьмуть, а ні — добирайся як хочеш. Так само й обладнання самих маршруток. Взимку, в такі морози, коли їдеш півтори години, то іноді аж ноги від холоду зводить... Це зокрема стосується переобладнаних маршруток.
Ірина:
— Їздити міжміською маршруткою доводиться щодня. Жодних претензій до ціни на проїзд сьогодні не маю, адже вартість залишилась тою ж, що й до кризи. Все це добре для пасажирів, котрі мають сидяче місце. Але брати однакові суми грошей з пасажирів, що стоять у міжміському маршруті, меншою мірою нечесно.
Сергій:
— Вартість проїзду ніколи не відповідатиме якості через те, що ми не знаємо методики формування цін, яка завжди була непрозорою. Скрізь у світі транспорт прибутковий, а в Україні свідомо працює в збиток. Наш транспорт не відповідає жодним стандартам безпеки, відповідно і якості. У нас елементарно немає місць для людей з особливими потребами, що у Європі є першочерговим стандартом.
Олена:
— На якість послуг не скаржусь, хіба інколи надокучають п’яні у маршрутці. Але вартість квитка суттєво б’є по гаманцю, який постійно худне.
Олександр:
— Часто користуюся міжміськими маршрутками, тому надання послуг залежить від перевізника і водія. Страшно, хай навіть і безплатно, їздити з водіями, які влаштовують перегони між собою. Неприємно їхати у маршрутці, де обірвана обшивка, забруднені підголівники. Загалом вважаю вартість у маршрутках прийнятною, але все ж завищеною.