04.02.2010, 00:00

Мала Академія наук готує майбутніх науковців

Ви знаєте про те, що перший фаянсовий завод в Україні був побудований на Рівненщині, у Корці? Чи про те, для чого свого часу будувався Дубенський форт? А от учасники міського етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук (секція історичне краєзнавство) знають. І діляться своїми знаннями та дослідженнями з іншими.

Мабуть, ніде не почуєш стільки нових та цікавих фактів з історії Рівненщини, як з уст юних науковців. Адже теми, які вони розглядали у своїх роботах, малодосліджені.
Наукова діяльність складніша за навчання. Адже у роботі потрібно не просто зібрати та опрацювати інформацію з вибраної теми, а й відшукати нові, невідомі факти. І зробити та обґрунтувати свої висновки.
– У моїй темі досліджується життя космонавтів та конструкторів Костянтина Ціолковського, Олега Макарова, Муси Манарова, Мирослава Гермашевського, а саме ті факти з їх біографії, що пов’язані з нашим краєм, – розповідає автор дослідження “Космічні траси, що починаються на Рівненщині” Ярослав ГРЕСЬ. – Наприклад, Олег Макаров, який здійснив ряд польотів, частину дитинства провів у Рівному і закінчив тут школу. А польський льотчик та космонавт Мирослав Гермашевський народився в Липинцях, що зараз у Березнівському районі. І всі вони, окрім Ціолковського, згадували у своїй біографії про наш край.
У деяких роботах порушувалось навіть питання національної терпимості через призму подій Другої світової.
– Я досліджувала питання знищення євреїв та переслідування їх в часи Другої світової війни, – розповідає автор роботи “Доля єврейського населення міста Мізоч в часи радянської окупації” Катерина КУХАР. – Якщо конкретніше, то таку трагічну сторінку історії, як розстріл євреїв 14-15 жовтня 1942 року в містечку Мізочі (Здолбунівський район). Я вирішила дослідити саме це питання, тому що зараз поширені явища расової та історичної дискримінації, а я вважаю це неправильним.
У суддівській колегії були представлені такі авторитетні педагоги та науковці, як заслужений вчитель України Сергій САЦИК та кандидат історичних наук Володимир БОРЩЕВИЧ, на чолі з головою журі Валентиною ДОБРОЧИНСЬКОЮ.
На запитання про користь, яку отримують від МАНу, учасники стверджували, що це своєрідна підготовка до подібних робіт у вищих навчальних закладах, а також навчання методам проведення наукових досліджень. Ну і, зрештою, для них це цікаво.
– Мета роботи Малої академії наук у тому, щоб залучити дітей до наукових студій, до вивчення свого краю, – розповідає голова журі Валентина ДОБРОЧИНСЬКА. – Замість сидіти перед комп’ютером чи бешкетувати на вулиці вони мають змогу піти до обласної бібліотеки, познайомитись з фондом нашого краєзнавчого музею, навчитися працювати з архівом, мемуарними джерелами. Це також допомагає дітям визначитися, чим їм у подальшому займатися.
Слід зазначити, що переможці республіканського етапу мають деякі переваги перед іншими абітурієнтами при вступі до ВНЗів.