Українські банки визнали найслабкішими в Європі

Опублікована фінзвітність за МСФЗ (Міжнародні стандарти фінансової звітності) свідчить, що протягом минулого року якість активів українських банків погіршувалася найбільш стрімкими темпами і до початку 2010 року рівень проблемних кредитів виявився в рази вище, ніж в інших країнах східноєвропейського регіону.

Згідно звітів українських банків з іноземним капіталом, частка "проблемки" (Non performing loans - кредити з простроченням понад 90 днів) на початок 2010-го становила від 12 до 36%, що значно вище офіційних даних НБУ (9,4%). Для порівняння - східноєвропейські "дочки" міжнародних фінгрупп показують NPL від 4 до 12%, в Росії рівень "проблемки" не перевищує 12%.

В опублікованому минулого тижня звіті Raiffeisen International Україна займає перше місце за рівнем проблемних кредитів (NPL) з показником 23,6%. Для порівняння, в Росії у Raiffeisen International "проблемка" становить лише 10,3%, а середній показник по групі в центрально-європейських країнах перебуває на рівні 6,5%. Схожа ситуація з угорським OTP Bank, у його "дочки" в Україні NPL становить 22,3%, в Росії - 12,4%, Угорщині - 7,9%.

Якість кредитних портфелів погіршилася переважно протягом 2009 року. Так, ще рік тому, згідно зі звітністю, в українського Swedbank було лише 5% "поганих" кредитів. Наразі, у своєму річному звіті шведи (Swedbank) вказали, що рівень проблемних кредитів в українській фінустанові досягає 53,4%. Також погіршення активів зазнав Ерсте Банк. Якщо на початку 2009 року у нього налічувалося проблемних кредитів усього на 12 млн євро (1,3% від усіх позик), то вже на початку цього року обсяг "проблемки" перевищив 112 млн євро (12%). У Райффайзен Банку Аваль обсяг проблемних кредитів зріс за рік більш ніж у 2,5 рази.

Серед причин такої ситуації українських банків експерти називають високу частку валютних кредитів і значне падіння курсу гривні.

"Україна виявилася єдиною країною, в якій до 80% усіх кредитів було видано в доларах, і при цьому сталася 60%-ва девальвація національної валюти", - говорить керівник аналітичного відділу Райффайзен Банку Аваль Дмитро Сологуб.

Другою причиною є серйозний економічний спад - падіння ВВП в 2009 році склало 15%. Крім макроекономічних чинників, є ще ряд суто специфічних причин, через які якість банківських активів залишає бажати кращого. До кризи основним завданням більшості власників українських банків був продаж фінустанови іноземному інвестору. Тільки за 2007-2008 роки було продано близько 10 банків, що входять в 50 найбільших українських фінустанов. "Вартість банків формувалася виходячи з розміру активів і філіальної мережі, тому в передпродажні роки кредитний портфель банків зростав на 100% і більше на рік і, звичайно, дуже часто позики видавалися без адекватної оцінки ризиків", - пояснює Дмитро Бородай. А зараз західні акціонери пожинають плоди української кредитної політики.

Самі банкіри нарікають ще й на українське законодавство. "Частина кредиторів не платить не тому, що не може, а тому, що не хоче, - законодавство надає позичальникові багато лазівок, щоб не виплачувати кредит", - каже Дмитро Сологуб.

джерело  tsn.ua