У сучасному світі навіть священики прикрашають себе татуюваннями [Дослідження]

Майстра вибирають за його роботами
Логіст однієї з рівненських фірм Андрій АНДРОСЮК зробив перше тату близько року тому. Зізнається, що розмірковував більше двох років, поки визначився з місцем і загальним образом малюнка.

— За весь час, що я думав про татуювання і ношу його, відповідь на питання, чому вирішив зробити тату, не змінилась: для мене це гарно, це ще один спосіб зробити наш сірий світ яскравішим і гарнішим, — констатує Андрій. — Багато з тих, хто хоче зробити перше чи навіть чергове татуювання, цікавляться історією свого малюнка, певним значенням. Останнім часом серед моїх знайомих, наприклад, стали дуже популярними ескізи етнічних малюнків, а там без розуміння, що ти залишаєш на своєму тілі, ну ніяк не можна. Але враховуючи, що моє татуювання несе винятково суб’єктивне значення (трайбл-тату на спині — авт.), мене ця доля оминула.

Не менше уваги Андрій приділяв і підбору майстра. Переконаний — це найважливіша мить при підготовці до нанесення татуювання.

— Своє тату робив у Львові із надуманих переконань, про що зараз дуже сильно шкодую, — розповів Андрій. — Я чомусь вирішив, що там зроблять у рази краще, ніж у Рівному. Тепер впевнений, що ні. Адже майстра вибирати треба за його роботами. І у Рівному можна зробити нормальне татуювання, якщо гарно пошукати. А у Львові можна потрапити на криворукого “татуювальника”, який наробить на твоєму тілі незрозуміло що.

Рівненська байкерка Аврора нині має три татуювання. Проте аж ніяк не вважає, що це багато. І якщо перше з’явилося у неї цілком спонтанно, два наступні обдумувала ретельно. Робив їх усі один майстер, до того ж у домашніх умовах, але з дотриманням усіх норм і правил.

— Перше моє татуювання запропонував зробити мій приятель, — розповідає Аврора. — Йому потрібно було на комусь повчитися. Відповідно, й тату вийшло не надто гарним, нині планую його підкорегувати. А от наступні два малюнки він набивав уже коли закінчив відповідні курси. Їх вирішила зробити, бо захотілося мати щось визначене. Так і обрала кельтський візерунок та ієрогліф — знак тигра за Східним гороскопом. Адже часто буває так, що набивають щось, бо просто подобається, а коли дізнаються, що воно означає, не знають що й робити.

Тату має вікове обмеження
Головний лікар Рівненського обласного шкірно-венерологічного диспансеру Наталія МАНЯК радить бажаючим зробити татуювання попередньо перевірити не лише кваліфікованість майстра, тобто подивитись на його роботи, а й чутливість власної шкіри.

— Якщо у людини надто чутлива шкіра, нанесення татуювання може призвести до негативних наслідків, — говорить лікар. — Перш за все мова йде про алергічну реакцію організму на фарбу. Окрім того можна говорити про появу келоїдних рубців, гнійникових захворювань та чимало інших.

До того ж, за словами пані Наталії, можна навіть виділити вікову групу, якій можна робити тату: від 18 до 65 років.

— Робити малюнок до 18 років не рекомендовано, адже у цьому віці людина морально не сформована, завтра її думка може змінитися, а татуювання вже є. А от тату, зроблене після 65, може мати негативні наслідки для здоров’я. Адже в цьому віці людина більш схильна до надмірної пігментації шкіри та навіть різноманітних новоутворень, — продовжує головний лікар шкірвендиспансеру. — Також не рекомендовано робити тату вагітним жінкам та жінкам, які годують груддю. Справа в тому, що вагітним взагалі протипоказані надмірні хвилювання, а нанесення тату пов’язане з іноді навіть надмірними больовими відчуттями.

За словами пані Маняк, не рекомендується робити татуювання також хворим на цукровий діабет, різноманітні неврологічні захворювання, алергікам (особливо, якщо алергічне захворювання в активній формі), схильним до утворення келоїдних рубців та запальних процесів.

— Також слід бути надзвичайно обережним тим, хто схильний до появи нових родимок, — каже лікар. — Так само небезпечне й татуювання у ділянці вже існуючої родимки, адже таке втручання може сприяти її перетворення у злоякісну пухлину.

Кольорове тату вважають наклейкою
Серед охочих зробити татуювання також “спрацьовує” поняття моди. Зокрема, за словами власника салону тату “Пітон” Володимира ШЕВЧУКА, нині найчастіше набивають китайські ієрогліфи та різноманітні візерунки. Особливо популярні вони серед дівчат, які прикрашають ними низ спини. Популярні й так звані портретні тату.

— За своє життя я не набив жодної русалки чи “вождів”, а от Ісуса робив часто. Навіть батюшки приходять, хоча, наскільки я знаю, Біблія це забороняє, — каже майстер. — Вони обирають здебільшого лик Христа або Божої Матері.

До речі, за словами пана Володимира, серед бажаючих зробити тату — молоді чимало. А от роблять його здебільшого зрілі. Адже у молоді не завжди вистачає грошей на таку прикрасу (квадратний сантиметр чорно-білого татуювання нині обійдеться в еквівалентні 2,4 долара США, а кольорового — 3 долари).

— У всьому світі це вважається, я б сказав, розкішшю. Тому й коштує воно досить дорого. Та й як у нас може бути дешево, якщо все (одноразові голки, фарби) доводиться замовляти за кордоном, здебільшого в Америці. Вартість впливає й на розмір малюнка. Тому обирають невеликі, здебільшого одноколірні. Наші люди більше схильні до чорно-білого татуювання, навіть складно сказати чому, — розмірковує пан Шевчук. — Адже кольоровий малюнок виглядає ефектніше, якщо, звісно, він професійно зроблений. У нас же чорно-білий одразу сприймають як татуювання, а кольоровий починають відтирати, мовляв, це наклейка чи просто малюнок.