Рівненщина перестала “проїдати” кошти? [+Дослідження]

“Опорно-рухова система”
— Економіка області виходить зі стану стагнації, — з упевненістю говорить за звітній прес-конференції Рівненської митниці її новий керівник Сергій ЯРМОЛЬСЬКИЙ.

Цьому свідчення, вважає Ярмольський, — збільшення кількості ввезеннь вантажних транспортних засобів на 23 відсотки та транспорту для громадян на 17 відсотків.

Однак не все так райдужно. Приріст ввезення то є, але й порушеннь при цьому митних правил — не меншає. Як влучно зауважив, в.о. заступника начальника митниці, начальник СБК та ПМП Юрій АНДРУСЕНКО, “всі хочуть їхати на дешевих авто”. Так, з початку року складено 23 протоколи на переміщення товарів у місцях, не призначених для їх перевезення, або подання митному органу документів, що містять неправдиві дані стосовно кількості, вартості або назві товарів. Невиявлені такі порушення обійшлися би бюджету у 1 163 011 гривень. Те ж стосується і придбання транспортних засобів, ввезених на територію України без належного митного оформлення (27 протоколів — на суму 381 218 гривень).

“Життєдіяльність”
Беззаперечним фактом залишається те, що Рівненщина перестає “проїдати” гроші й інвестує їх. Це стосується як імпорту, так і експорту.

За словами начальника Рівненської митниці, на Рівненщину тепер більше везуть не товарів широкого вжитку, а промислове обладнання для підприємств та сировину. Звісно, засилля китайського та турецького “барахла” на прилавках рівненських магазинів не зменшилося. Зрозуміло, що до нас воно потрапляє з інших областей (припортових, зокрема).

До речі, найбільшим імпортером сировинних матеріалів лишається Росія. Примітно, що серед них немала частка міді. Хоча такої “імпортної залежності” область могла б позбутися. В одному з інтерв’ю завідувач територіальним відділом природокористування "Північгеології" по Рівненській області Іван ГАРБУЗ запевняв, що на Рівненщині планують добувати мідь згідно з державною політикою.

— Геологічне вивчення покладів міді триває з 1991 року, на що держава вже витратила близько 40 мільйонів гривень. Окрім того, у нас є звернення Мінпромполітики, в якому йдеться про важливість добування міді в нашому регіоні, — констатував експерт.

Як відомо, під землею на території Волинського гірничорудного району, до якого входять Костопільський та Володимирецький райони Рівненщини, за прогнозами науковців, лежить майже двадцять мільйонів тонн самородної міді.

Утім, Рівненщині непогано було б і самій себе забезпечити не тільки добувними матеріалами, а й “легкими”. Наприклад, одягом.
— Купуєте Hugo Boss, а може виявитись, що він виготовлений у нас, — напівжартома каже Сергій Ярмольський.

А й справді, багато підприємтв на території Рівненської області працюють на давальницькій сировині іноземних інвесторів. Відповідно — експортують усю готову продукцію за кордон (багатьом відомо, що за таким принципом діє чимало відомих фірм Західної України; навіть італійці шиють одяг у Китаї, де дешева робоча сила).

Свого часу OGO.ua писав про швейну фабрику “Маяк” у Радивилові, яка виготовляє жіночі та чоловічі сорочки. Практично вся продукція фабрики йде на експорт. А у рівненських магазинах ви її зустрічали?

P.S. Статистика — річ мінлива. Однак показна. Рівненщина продовжує “годувати” іноземні країни. А сама тим часом повністю залежить від них через відсутність якісного промислового обладнання. Те ж стосується і сировини, яку масово імпортують до нас. Але ж Рівненщина, наприклад, не бідна на ті ж поклади корисних копалин. Чи, до прикладу, на розробників інноваційних технологій. Не вистачає лише одного — правильної державної політики у розвитку кожного регіону України. А раптом щось у лісі здохне і вона з’явиться після осінніх виборів?


Факт 1: З Росії все більше ввозять на Рівненщину альтернативні види палива, а також устаткування для його використання. Так підприємці намагаються уникнути витрат через постійне здорожчання природного газу.

Факт 2: У 2010 році до списку товарів, вивезення яких в минулому році не було, потрапила... гречка.

Бюджетоформуючі товари, які імпортувала Рівненщина:
- транспортні засоби, платежі від митного оформлення яких склали 92,4 мільйона гривень;
- обладнання та механічні пристрої — 56,7 млн грн;
- скло — 24,6 млн грн;
- полімерні матеріали — 20,7 млн грн;
- вироби з чорних металів — 15,4 млн грн;
- вироби з міді — 13,9 млн грн;
- електричні машини та обладнання — 13,5 млн грн;
- паливо мінеральне — 9,7 млн грн;
- хімічна продукція — 9,2 млн грн.