У Рівному Костенко зігрівали чаєм, хутряною накидкою та шаллю. Ч.2.

Уже задовго до початку зустрічі з Ліною Костенко біля театру почали збиратись люди. Ті, кому не вдалося отримати запрошення, надію потрапити до глядацької зали не втрачали до останнього. Вгамувати літературні апетити рівнян не допоміг навіть встановлений на площі перед театром екран для відеотрансляції.

“Безбілетчики” згуртувались біля вхідних дверей театру і намертво заблокували прохід. Запрошені відчайдушно намагались докричатись до хлопців у костюмах, що з останніх сил стримували шалений натовп. Вимахуючи в повітрі запрошеннями з вигуками “Ганьба!”, “інтелігенція” вимагала від охорони дати прохід, “бо скоро початок”.


Фани Ліни Костенко ледь не виламали двері театру у Рівному. Ч.1 [ФОТОРЕПОРТАЖ]

Серед крику час від часу було чути, як скрипить у дверях скло, тріщить по швах одяг та дзвенять нерви. Після близько півгодинної боротьби, що радше нагадувала взяття Бастилії, вкрай знесилена публіка повільно, але впевнено почала просочуватись до глядацької зали. У фойє ще одна черга — за книгами. Того вечора більше тисячі примірників прози розійшлись за ціною 60 грн.

Не варто говорити, що зала була заповнена від найпершого ряду аж до останнього на балконі. Глядачі розмістились навіть в операторській.

Вільним лишилось тільки одне місце у VIP-ряду. Хто забронював собі крісло поряд з Олексієм Губановим та Володимиром Хомком — лишається тільки здогадуватись. Не виключено, що Галина Кульчинська, яка зайняла робочу позицію організатора та спостерігала за процесом з-за куліс.

Серед цінителів творчості Ліни Костенко знайшлись і відомі у Рівному обличчя: Олег Осуховський, Тарас Максименко, Світлана Богатирчук-Кривко, Олег Хижняк, Сергій Паладійчук, Юрій Благодир. Чим насправді була вмотивована поява відомих рівнян — щирою любов'ю до творчості Ліни Костенко, бажанням бути з народом чи данина моді — відомо лише їм самим та тим, хто дав їм запрошення.

На почесних місцях розташувались онука та донька Ліни Василівни. Незважаючи на штурмовий вхід до театру, зустріч пройшла по-домашньому тепло. На питання публіки, які глядачі передавали на сцену у вигляді записок, пані Ліна відповідала стоячи.

“Ну не можу я перед вами сидіти”, — пояснила вона рівнянам. Разом із записками на сцену передавали квіти. Глядачі дякували, просили поради і розради, а також дати рецепт нев'янучої молодості та ліків від депресії. Опановуючи кашель, що не полишив письменницю після серйозної застуди, Ліна Василівна відповідала по можливості усім. Костенко жартувала, читала вірші, розмірковувала на філософські та буденні теми. На слова кумира публіка щоразу вибухала оплесками неодноразово настоячи. На вечорі прозвучали пісні на слова Ліни Костенко у виконанні Ольги Богомолець. Зігрів душу і відомий український бард, кобзар Василь Жданкін. Саму ж письменницю додатково зігрівали гарячим чаєм, хутряною накидкою з рук Ольги Богомолець та шаллю від Петріва.

Усупереч пліткам, що запрошення роздавали лише своїм, у залі можна було побачити філологів, митців та молодь. Останніх було значно менше. У перших двох приставних рядах в оркестровій ямі розташувались рівненські актори, задіяні у виставі “Берестечко” за поемою Л. Костенко. Вхід на сцену стерегли ті ж такі хлопці у костюмах.

Завершився вечір двогодинною автограф-сесією. За настановою Івана Малковича та під пильним оком Галини Кульчинської усі, кому вистачило терпіння стояти у черзі, без штовханини отримали підпис Ліни Костенко у книзі. Серед інших нарешті пощастило і людям з вулиці. Їх до театру пустили насамкінець.

Фани Ліни Костенко ледь не виламали двері театру у Рівному. Ч.1 [ФОТОРЕПОРТАЖ]