Про Вову, Діму, Домодєдово і Україну

Кому потрібен цей теракт? На перший погляд, висновок простий: це робота чеченських бойовиків. Але навряд чи. Сьогодні говорити про якийсь серйозний опір повстанців у Чечні чи за її межами не варто. Як зазначають експерти, більшість колишніх бойовиків перейшли на бік нинішнього президента Чечні Рамзана Кадирова (який із сімнадцяти років воював із “федералами”, а потім перейшов на їхній бік). А ті, хто не перейшов, — знищений. Москва фактично купила спокій у Чечні, виділяючі величезні дотації з федерального бюджету.
Якщо не чеченські бойовики — тоді хто?
Дозволю собі фантазію. Вибух — це частина підготовки майбутніх виборів президента Росії. Одне з питань цього року: Медвєдєв чи Путін буде наступним главою держави? З одного боку, Володимир Володимирович, за Конституцією РФ, може повернутись у президентське крісло. З іншого, все частіше говорять про те, що Дмитро Анатолійович не хоче його, це крісло, звільняти.
Вибух у “Домодєдово” — це удар по іміджу Путіна, який уже давно фактично оголосив про перемогу над тероризмом. Зіпсований імідж — це привід залишити у першому кріслі Медвєдєва, якого й на Заході сприймають спокійніше.
Для Росії не в новинку вирішувати вибухами політичні питання. Як це впливає на Україну? Та дуже просто. Мода на “вибухову” форму вирішення політичних проблем, схоже, дійшла і до нас. Уже в нашій “хаті скраю” лунають вибухи: Макїївка, пам’ятник Сталіну...
І не приведи Господи нам придумають і свою “Чечню”. Не варто вчитись у сусідів поганого. Це може погано скінчитись.