На які хвороби вкаже термометр?

Температура різних ділянок тіла умовно взятої людини при температурі навколишнього середовища 20°С: внутрішні органи — 37°С, під пахвою — 36°С, у ділянці глибокої м’язової частини стегна — 35°С, у глибоких шарах литкового м’яза — 33°С, в ділянці ліктьового згину — 32°С, кисті — 28°С, а у центрі стопи — 27-28°С.

Так, тому що саме у головному мозку міститься терморегуляторний пульт нашого організму — гіпоталамус. Ця залоза регулює тепловий стан і може спричинити тривале підвищення температури.

Зазвичай нормальною температурою для людини вважається інтервал від 36,5 до 37 градусів за Цельсієм. Але і це далеко не аксіома. Все індивідуально. Для одних може бути нормальним температурний показник у 36,4°С, для інших — 37,2°С.

Наприклад, у жінок ректальна температура (що вимірюється у прямій кишці і дещо вища від загальної) змінюється в залежності від фази менструального циклу (понижується перед овуляцією і зростає напередодні менструації). На температуру можуть впливати і добові ритми самого організму. Найнижча температура тіла спостерігається вранці, біля шостої години, а найвища — увечері. Тому у лікарнях саме в цей час проводять вимірювання температури у пацієнтів. Також на температуру можуть впливати стать і вік людини. Середня температура чоловіків приблизно на 0,5-0,7°С нижча, ніж у жінок, понижується температура і з віком.

Підвищена, понижена…

Підвищення температури тіла не завжди свідчить про початок хвороби. Це може бути банальне перегрівання організму або наслідок іншого впливу, який з часом пройде. Та все ж таки у більшості випадків це свідчення збоїв у роботі наших органів чи систем. Технічна термінологія не зовсім підходить, але дозволяє швидко перелічити можливі причини гіпертермії (підвищеної температури тіла, що викликана захворюванням). Отже, ртутний стовпчик повзе вверх, якщо…
Підхопили гостру вірусну інфекцію, маєте запальне захворювання, — у такому випадку є конкретні ознаки, за якими легко визначити діагноз.

При розладах імунного комплексу, імунодефіцитах, системних захворюваннях, поліартритах, виразкових колітах, кишкових інфекціях, хворобі Крона, алергіях. Температура може бути провісником гепатиту, бактеріологічної пневмонії, мононуклеозу, отиту, менінгіту або малярії. А ось поєднання температури та болів в “апендицитному боці” свідчить про гостру стадію захворювання. Підвищення температури в другій половині дня найчастіше свідчить про наявність в організмі хронічної інфекції. Також тривале підвищення температури може бути при виникненні пухлин, захворюваннях крові. Раптове, різке підвищення температури до 40-42°С може спостерігатися при ураженні центральної нервової системи, септичному шоці, інсульті та інших небезпечних для життя хвороб. Підвищення температури можуть викликати і деякі ліки та процедури. Висип та гіпертемія можуть бути наслідком підвищеної чутливості на сульфаніламіди, антибіотики групи пеніциліну, деякі протигрибкові препарати. Хіміотерапія, оперативне втручання, переливання крові теж можуть викликати підвищення температури. Крім вищенаведених, може бути ще багато причин, розібратися в яких без допомоги спеціальних обстежень та лікаря неможливо.

А ось понижуватися температура може в ослаблених людей, при збоях у діяльності імунної системи, після перенесених тривалих захворювань, а також при загальному переохолодженні. Ще одна причина — пониження функції щитовидної залози. Також це може траплятися при порушеннях у роботі вегетативної нервової системи, а точніше, центру терморегуляції — гіпоталамуса.

Збивати чи почекати?

Загалом вважається, що підвищена температура — свідчення хорошої роботи імунної системи, тому збивати її не треба. У цьому є частка правди. Але…

Підвищена температура в ослаблених хворих, маленьких дітей та літніх людей може бути серйозною загрозою їх здоров’ю, стверджують лікарі. При високій температурі тіла відбувається коагуляція (пошкодження) білків тканини мозку. Тому не можна просто чекати, поки температура впаде сама по собі. Але і в цьому випадку необхідно чинити залежно від ситуації. Якщо температура не перейшла межу 38°С і з’явилася нещодавно, варто почекати і не спішити приймати ліки. Непогано знижують температуру оцтові компреси, треба багато пити (до 1,5-2 л на день) чаїв, неконцентрованих соків та трав’яних настоїв. Головне, щоб напій був підкисленим. Це також сприяє пониженню температури тіла, запобігає зневодненню.

Кращим жарознижуючим засобом при помірно підвищеній температурі є звичайний аспірин і парацетамол. Але знизити температуру — не означає вилікувати хворобу, гіпертермія лише вказує на проблему, яку необхідно знайти.

Міряємо правильно

Найчастіше температуру тіла вимірюють у пахвовій западині, паховій складці, ротовій порожнині і прямій кишці.

- Температура в ротовій порожнині зазвичай на 0,5 градуса вища за температуру тіла, зміряну під пахвою і рівна температурі в паховій складці.

- Найчастіше термометр ставлять під пахву. Це найбільш зручний спосіб вимірювання температури, але, на жаль, не найточніший. Пахвова западина повинна бути сухою, під неї під час вимірювання температури не має потрапляти повітря. Найкраще, коли ртутний резервуар стикається з тілом з усіх боків і щільно прилягає до шкіри. Час вимірювання температури — біля десяти хвилин.

- Вимірювання температури тіла в паховій складці — не кращий спосіб, його найчастіше використовують у грудних дітей. Дитину укладають на спинку, зігнуту в тазостегновому суглобі ніжку притискають до тулуба і утримують в такому положенні протягом усього часу вимірювання температури тіла. Час вимірювання — звичайно 5-10 хвилин.

- Ставити градусник у рот люблять в англомовних країнах. Це досить надійний спосіб, але його не радять використовувати у дітей з підвищеною збудливістю, у дітей віком до 4-5 років, у психічних хворих, за наявності захворювань порожнини рота і розладах носового дихання. Ртутний наконечник поміщають під язик, час вимірювання температури — біля 3-х хвилин.

- Вимірювання температури тіла в прямій кишці практикують у маленьких дітей, виснажених і ослаблених хворих. Перед введенням у пряму кишку кінчик термометра змащують маслом або вазеліном. Час вимірювання температури — 1-2 хвилини.

Температура не проходить

Якщо так звана субфібрильна температура (37,2-37,6°С) тримається довгий період, і ви почуваєте постійну слабкість, болі у суглобах, спині, худнете або поправляєтеся без причини, лікарі радять терміново пройти повне обстеження, до якого входить:

1. Рентгенографія органів грудної клітки.
2. Загальний аналіз крові та аналіз на цукор.
3. Біохімія крові, аналіз на СНІД, гепатит, ревмопроби.
4. Обстежтеся у ревматолога, імунолога, гінеколога (для жінок) та ендокринолога.
5. Здайте загальний аналіз сечі (не завадить і аналіз за Нечипоренком).

Залежно від отриманих результатів, лікар визначить ваші подальші дії.

За матеріалами: Gazeta.rv.ua