Рівненський льонокомбінат конкуруватиме з Китаєм

Українське замість китайського
На переконання Олега Червонюка, легка промисловість в Україні практично знищена. Існує лише кілька підприємств, які ще хоч якось працюють. Найчастіше, з цих підприємств просто висмоктується потенціал, закладений ще з радянських часів, і фактично не вкладаються кошти в модернізацію.

Український ринок на сьогодні насичений товарами з Туреччини, Китаю, Сирії. Ті товари, котрі ми сьогодні імпортуємо з цих країн, десять років тому з успіхом виробляли на рівненському льонокомбінаті.
— Три роки я працюю на льонокомбінаті. Ми відремонтували приміщення, завезли обладнання. Відбувається його монтаж і навчання працівників, — каже власник підприємства "Т-Стиль" (нинішня назва льонокомбінату) Олег ЧЕРВОНЮК. — Думаю, за два місяці підприємство почне випускати продукцію (тканину - авт.). У наших панах — потіснити на українському ринку збуту польські та турецькі компанії.

Пан Червонюк переконаний: відродження легкої промисловості в Україні можливе, якщо реанімувати підприємства, подібні до рівненського льонокомбінату. Для цього потрібно придивитись до досвіду провідних у цій галузі країн, де тисячі людей мають добре оплачувану роботу.

— На сьогодні існує думка, що виробництво не має бути великим. Як на мене, це неправильно. У сучасному світі з успіхом працюють великі підприємства. Наприклад, у Шанхаї таких підприємств, як льонокомбінат, працює кілька сотень. Це потужні, із сучасним обладнанням і технологіями, підприємства, — говорить Олег Червонюк. — Такі ж підприємства працюють у Туреччині, де середня заробітна плата становить близько 800 євро. Давайте задумаємось, хто ці гроші платить цим працівникам? Ми з вами, купуючи їхню продукцію в Україні.

60 тисяч доларів за робоче місце
Нині на підприємстві вже встановили сучасну німецьку лінію, провели реконструкцію приміщень та комунікацій.

— На льонокомбінаті встановлено нову німецьку лінію вартістю близько трьох мільйонів доларів. За мірками Китаю, ця лінія невеличка. Але ця лінія забезпечить п’ятдесят працівників реальною роботою. Згодом, на другому етапі, ми плануємо створити ще 150-200 робочих місць, — каже Олег Червонюк.

Вже у вересні-жовтні цього року тут запустять велике швейне виробництво з використанням тканини власного виробництва.

— П’ятдесят робочих місць з нормальною зарплатою коштує три мільйони доларів. Це означає, що робоче місце з хорошим рівнем плати можливе за впровадження сучасних технологій та сучасного обладнання.
На початку підприємство працюватиме в основному на бавовняній сировині з Узбекистану, напівефірних матеріалах і можливо — льону. За словами Олега Червонюка, сьогодні, на жаль, Україна не має потрібної сировинної бази. Однак робота в цьому напрямку має хороші перспективи у майбутньому. Для цього потрібно впровадження нових технологій та налагодження процесу, а ще значних капіталовкладень.

— Я зустрічався з директором Рівненського професійного ліцею сфери побуту, знайомився з тим, як вони готують спеціалістів. Нині вони готують в основному фахівців для швейного виробництва. Однак сподіваюсь, що згодом випускники цього ліцею будуть працювати на нашому підприємстві, — переконаний Олег Червонюк.