Вибір "ОГО". Кожного студента формує викладач - Людмила ШЕЛЮК

Директора Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету, доцента, кандидата історичних наук Людмилу Олександрівну Шелюк так і хочеться назвати студентською мамою.

"Настоятелька" навчального закладу із добрим поглядом та сяючою усмішкою втілила в собі всю мудрість досвідченого педагога, чуйної жінки та просто щирої людини. Тому й не дивно дізнаватись, що саме їй студенти довіряють свої найсокровенніші проблеми, діляться мріями та задумами, які успішно втілюються після мудрої поради Людмили Олександрівни. Розуміти чужих дітей, певно, допомагає власне почуття материнства та вміння поставити себе на місце батьків студента.
Переймаючись бажанням молоді реалізуватись за фахом або ж продовжити наукову діяльність, Людмила Олександрівна Шелюк упізнає в них саму себе, адже в студентські роки вона хотіла у всьому бути схожою на професорів Київського національного університету ім. Т.Шевченка, які її формували.

Можливість стажуватись за кордоном має кожен студент її навчального закладу, що було нереальним у студентські роки Людмили Олександрівни. Сьогодні науковець відвідала багато країн з діловими візитами, а столицю Чехії знає настільки досконало, що й сама вже може екскурсію провести.

Викладацький досвід Людмили Олександрівни Шелюк допоміг їй виростити п’ятьох кандидатів наук.

Постійне прагнення розвиватись, жвавий розум та високий інтелект упродовж 34 років викладання робить Людмилу Олександрівну цікавою для студентів. Навіть свого часу, готуючись стати мамою, Людмила Олександрівна не відходила від справ й дописувала дисертацію. З особистого досвіду успішна науковець переконалась, що дітей виховують не повчання, а середовище, у якому вони зростають. Тому й не дивно, що син Сергій сьогодні продовжує династію науковців.

Спілкуючись із молоддю, керівник вишу переконалась, що переваги всесвітньої мережі Інтернет ніколи не замінять читання книжок, які вчать людей висловлювати свою думку.

Так, щоразу гортаючи сторінки книжок зі специфічним запахом поліграфії, жінка з особливим задоволенням переймає мудрість життєвого досвіду авторів.

Як істинний історик, Людмила Олександрівна полюбляє читати не лише мемуари, а й жіночі романи та класиків, а її домашня бібліотека сьогодні нараховує більше десяти тисяч книг. Досить несподіваним для неї стало знайомство з Ліною Костенко як із прозаїком у її "Записках українського самашедшого".

Крім наукової діяльності, кандидат історичних наук прекрасно реалізувалась як чуйна дружина та турботлива мама, котра полюбляє тішити своїх рідних вишуканими стравами, приготовленими з любов’ю.
Демократичний та доступний для всіх керівник, Людмила Олександрівна цінує щирість та порядність в оточуючих, а з кожним словом цієї унікальної жінки ще раз переконуєшся, що чим інтелігентніша людина, тим вона простіша й уважніша до інших.