На Рівненщині відкрилася перша у Східній Європі лабораторія перекладу сакральних текстів

Інституція створена на базі кафедри релігієзнавства Національного університету з ініціативи декана гуманітарного факультету Василя Жуковського та за підтримки ректора Ігоря Пасічника і першого проректора Петра Кралюка.

Ідея створення цього наукового підрозділу зародилася після того, як випускник Острозької академії, кандидат історичних наук Михайло Якубович переклав Коран українською мовою. Проте це не єдиний здобуток діяльності лабораторії. Нещодавно викладач університету Дмитро Цолін уперше в Україні здійснив переклад з арамейської мови таргумів (парафразів) з Книги Буття Старого Заповіту українською.

За словами Михайла Якубовича, який теж був одним із ініціаторів проекту, лабораторія функціонує за трьома напрямами і, відповідно, включає три відділи.

У першому відділі, який очолює кандидат філологічних наук, викладач кафедри релігієзнавства Дмитро Цолін, вивчаються і перекладаються арамейські та давньоєврейські тексти українською мовою. Відтак, на кафедрі релігієзнавства діє гурток "Спадщина" та сертифікатна програма із вивчення давньоєврейської та арамейської мов під керівництвом Дмитра Цоліна.

Інший напрям дослідження – робота над текстами грекомовної та латиномовної традиції. Керівником цього відділу є доктор літургіки о. Рафаїл Торконяк, який переклав Острозьку Біблію українською мовою та має звання лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка.

Також працює секція арабістики під керівництвом викладача кафедри релігієзнавства Михайла Якубовича та організований ним сходознавчий гурток "Мудрість Сходу", в рамках якого відбувається вивчення арабської мови, знайомство з ісламознавчими дослідженнями, обговорення актуальних проблем міжкультурного та міжрелігійного діалогу, проведення зустрічей із представниками релігійних громад, організації екскурсійних турів.

Така лабораторія – унікальний проект, якому немає аналогів не лише в Україні, а й у Східній Європі. Важливо, щоб вивчення та переклад з мов різних культурних традицій, у нашому випадку – країн Близького Сходу, були синтезованими, незважаючи на те, що функціонують фахові центри, які працюють з однією традицією, наприклад, іудейською, ісламською.

"Отож, нашим завданням є об’єднання в єдину методологію різних фахівців для досягнення спільної мети – перекладу на одну мову, українську. Окрім цього, проект пронизаний патріотичним духом, адже передбачає видання україномовних перекладів в умовах тотальної русифікації та, враховучи той факт, що деякі сакральні тексти не перекладались жодною європейською мовою. Крім того, лабораторія перекладу сакральних текстів постійно цікавить наших закордонних колег, що дозволяє брати участь у різноманітних всеукраїнських та закордонних конференціях, публікувати результати досліджень і, в майбутньому, проходити наукові стажування закордоном", – розповідає Михайло Якубович.

Відтак, лабораторія з кожним днем нарощує свої досягнення та відкриває нові обрії для досліджень і шляхи співпраці. Так, у червні 2011 року в Острозькій академії спільно з громадською організацією «Асоціація громадського розвитку "Мир" передбачається проведення круглого столу "Принципи релігійної толерантності в сакральних традиціях авраамічних релігій". Такий захід вперше буде проводитись науковцями з України, які володіють давніми мовами та працюють з першоджерелами сакральних текстів.

До речі
Сакра́льний стиль, також Конфесі́йний (від лат. sacrum — священне, присвячене богам) (інакше — конфесійний стиль) — стильовий різновид української мови, який обслуговує релігійні потреби суспільства.