Ми у Facebook
02.06.2011, 14:51

Як уберегтися від холери [+ПОРАДИ]

У зв'язку із зареєстрованими випадками холери в Маріуполі Донецької області, санітарно-епідеміологічні служби всіх приморських регіонів України від Азовського узбережжя Донечини до Чорноморського в Одеській області посилили контроль за навколишнім середовищем. Щоб запобігти занесенню цієї інфекції з інших регіонів, потрібно суворо дотримуватися спеціальних карантинних та профілактичних заходів.
Холера — гостре кишкове захворювання з групи особливо небезпечних інфекцій, спричинюване вібріонами класичного типу або Ель-Тор.

Епідеміологічно характеризується розвитком окремих захворювань або епідемічних спалахів. У типових випадках характеризується своєрідною інтоксикацією, втратою організмом великої кількості електролітів і води, частими водянистими випорожненнями ("рисовий відвар"), зневодненням, м'язовими судорогами, розладами серцево-судинних функцій з можливим розвитком колапсу.

У Маріуполі кількість хворих на холеру зросла до п’яти


Джерелами інфекції є хворі в гострій фазі захворювання, особи, що видужують, і вібріононосії. З випорожненнями і блювотними масами хворі на холеру виділяють величезну кількість холерних вібріонів.

Вони проникають в організм людини через рот — разом із сирою водою, їжею, овочами і фруктами, забрудненими випорожненнями хворих або носіїв. У шлунку зараженої вібріонами людини під дією його кислого вмісту частина холерних вібріонів гине. Потім вібріони потрапляють у тонкі кишки, де зберігаються протягом усього періоду хвороби.

Наслідком цього є часті водянисті випорожнення і повторне блювання, з якими з організму хворого виводиться велика кількість електролітів (особливо натрію) і води. Тканини зневоднюються, виникає кисневе голодування їх, метаболічний ацидоз, у різних групах м'язів розвиваються судоми, а шкіра втрачає свій тургор. Внаслідок втрати великої кількості солей і води настає загустання крові, про що свідчать підвищена в'язкість її, збільшений вміст гемоглобіну й еритроцитів.

Тривалість інкубаційного періоду холери становить від 1 до 6 днів, частіш — 2-3 дні. Розрізняють такі клінічні форми холери: 1) гастроентеритичну, 2) ентеритичну, 3) алгідну.

Гастроентеритична форма холери починається, як правило, гостро і тільки в окремих хворих може спостерігатися протягом 4-6 годин продрому; характеризується значною слабкістю, втратою апетиту, запамороченням. Однак частіше ця клінічна форма хвороби починається гостро, раптово. Найбільш ранніми симптомами є повторні позиви до випорожнень з виділенням рідких калових мас. Через 2-3 години випорожнення стають дедалі більш водянистими, а потім набувають вигляду «рисового відвару».

Температура тіла нормальна, трохи знижена або, рідше, може підвищуватися до субфебрильної. Кінцівки холодні на дотик, можливий розвиток ціанозу губів, щік, кінчиків пальців.

Ентеритична форма холери характеризується помірною інтоксикацією, блювання немає. Перебіг цієї форми холери стертий, атиповий, а тому може й не розпізнаватися. Частість цієї форми становить близько 15% загальної кількості клінічне виражених випадків холери.

Алгідна форма хвороби характеризується різким зневодненням організму, зниженням температури до субфебрильного рівня, вираженими порушеннями діяльності серцево-судинної системи і нирок. У цих випадках може розвинутись гостра серцево-судинна недостатність (колапс). Хворий, у якого розвинулась алгідна форма (стадія) хвороби, перебуває в стані повної апатії, нерідко приголомшений, погано орієнтується в навколишній обстановці; внаслідок цього нерідко важко зібрати анамнез і з'ясувати скарги хворого. Температура тіла різко знижується.

Щоб запобігти занесенню холерної інфекції з інших країн, слід здійснювати систему спеціальних карантинних заходів на кордоні, у морських і повітряних портах. Про виявлених на холеру хворих медичні працівники повинні в установленому порядку негайно повідомляти вищестоящі органи охорони здоров’я.

В разі появи у тій чи іншій місцевості випадків захворювання на холеру всіх хворих, а окремо від них і осіб, що були з ними у тісному контакті, негайно ізолюють у холерний госпіталь й ізолятор, у вогнищі роблять дезінфекцію, проводять подвірні обходи для виявлення хворих, посилюють санітарний контроль за водопостачанням і харчовими продуктами, обов'язково хлорують воду для пиття.

Осіб, які мали контакт з хворими на холеру, ізолюють на 6 днів і за цей час у них три рази беруть випорожнення для бактеріологічного дослідження на холерні вібріони. Якщо серед них виявляють хвороби на холеру, то строк карантину продовжують ще на 6 днів, роблять дезінфекцію, хворого госпіталізують в інфекційний госпіталь, а у решти два-три рази досліджують випорожнення на холерні вібріони.





На правах реклами