Податковий кодекс в запитаннях і відповідях

- Чи потрібно платнику податку подавати до органів ДПС копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, які містять виправлені помилки, та копії реєстрів до уточнюючих розрахунків?

Ні, не потрібно. Оскільки здійснення платником податку коригування помилкових записів у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) Реєстрів, то і подавати до органу ДПС копії Реєстрів, які містять виправлені помилки, не потрібно. Окрім того, платнику податку не потрібно подавати копії Реєстрів разом з уточнюючим розрахунком, так як копії Реєстрів, що подаються ним разом з податковою декларацією за відповідний звітний період до органу ДПС в електронному вигляді, у підсумках щоденно зареєстрованих операцій містять в тому числі показники, включені до уточнюючих розрахунків.

- Як виправити помилку у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних?

Наказом ДПА України від 24.12.10 №1002 "Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення" затверджено у новій редакції форму реєстру виданих та отриманих податкових накладних, а також передбачені окремі вимоги щодо ведення реєстру та порядку виправлення в ньому допущених помилок. Зокрема, виправлення помилки в реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

- Який порядок нарахування та сплати ПДВ особами, які отримують туристичну послугу (туристичний ваучер, путівку) у нерезидента через резидента, який не зареєстрований платником ПДВ?

Відповідно до п. 207.8 ст. 207 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, у разі якщо постачання туристичної послуги (туристичного ваучера (путівки)) здійснюється нерезидентом через резидентів, що не зареєстровані як платники податку, обов'язок із сплати податку покладається на осіб, які отримують такі послуги. При цьому, згідно із ст. 208 р. V Податкового кодексу отримувач послуг - платник ПДВ складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Податкова накладна складається в одному примірнику і залишається в отримувача послуг - платника податку. Сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов'язань декларації за відповідний звітний період. Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, то податкова накладна не виписується. Такий отримувач подає розрахунок податкових зобов'язань у вигляді додатку до декларації з ПДВ.

- Які податкові пільги з ПДВ поширюються на підприємства, що займаються благодійною діяльністю і спонсорством?

Звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійництво та благодійні організації.

- Як, з метою оподаткування, визначити, що платіж за ліцензійним договором вважається «роялті»?

Якщо підприємство володіє правом інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності та реалізує своє майнове право на такий об’єкт шляхом надання ліцензіату права на використання цього об’єкта, при цьому, ліцензійним договором не передбачено умови, які б надавали право користувачу об’єкта інтелектуальної власності продавати, передавати або відчужувати зазначений об’єкт, то для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств платежі за таким ліцензійним договором вважаються «роялті».

- Який порядок урахування від’ємного значення об’єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів?

Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з цим, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

- Чи необхідно придбавати торгові патенти на дитячі ігри (батут, гірки, каруселі)?

Так, потрібно. Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України, платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому порядку торгові патенти та провадять діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей). Крім того, не є платниками збору за провадження діяльності у сфері розваг суб’єкти господарювання, які проводять комп’ютерні та відеоігри. Відповідно до пп. 14.1.46 ст. 14 розділу І ПКУ діяльність у сфері розваг – це господарська діяльність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що полягає у проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь в яких не передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів (виграшів), зокрема більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо.

Враховуючи те, що діяльність з проведення дитячих ігор відноситься до сфери розваг, то суб’єкти господарювання, які провадять дитячі розважальні ігри, є платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності та придбавають патент на загальних підставах.

- Чи звільняються від сплати земельного податку фізичні особи – власники земельних ділянок (земельних часток (паїв)) у разі надання земельних ділянок, (земельних часток (паїв)) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку?

Так, звільняються. Відповідно до пп. 282.1.10 п. 282.1 ст. 282 Податкового кодексу від сплати земельного податку звільняються на період дії фіксованого сільськогосподарського податку власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку. З урахуванням викладеного, фізичні особи – власники земельних ділянок (земельних часток (паїв)) мають пільги щодо сплати земельного податку при передачі земельних ділянок, земельних часток (паїв) в оренду платникам фіксованого сільськогосподарського податку.