"Спрощенці" – бути чи не бути?

Ініціатива Кабінету міністрів України була викладена у відповідному законопроекті «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України». Цей документ уже затверджений урядом і знаходиться на розгляді у відповідних парламентських комітетах.

18 березня 2011 Міністерство фінансів також запропонувало базується на згаданому законопроекті концепцію спрощеної системи оподаткування.

Згідно згаданим документам, підприємців-«спрощенців» поділять на три групи і зобов'яжуть вести облік, при цьому податкове навантаження для них зросте. Адже тепер їм доведеться вести докладний облік на підставі первинних документів, тобто укладати і фіксувати договору, а також рух коштів. У разі проведення готівкових розрахунків виникає потреба в касовому апараті. У зазначеному законопроекті про це мова не йде, але в розділі Податкового кодексу про ведення обліку сказано: прийом готівки вимагає застосування касового апарату. При цьому в законі про реєстраторів розрахункових операцій сказано, що платники єдиного податку не зобов'язані використовувати касові апарати.

Суперечності деяких норм, що вимагають роз'яснень, очевидні. Тому в законопроекті потрібно чітко зафіксувати позицію про касові апарати або внести відповідні норми в заключні положення Податкового кодексу.

Позитивним моментом є те, що законопроектом пропонується скасувати норму кодексу, якою запроваджено заборону юридичним особам відносити закупівлі товарів і послуг у «спрощенців» - фізичних осіб на валові витрати, тобто фактично зобов'язали юросіб обкладати відповідні витрати за ставкою податку на прибуток. Однак не всіх, а тільки тих, які використовують так звану третю категорію спрощеної системи оподаткування.

Як зазначалося вище, урядом запропоновано поділ на три категорії: дві з них - аналог системи з фіксованим і єдиним податком, коли ставки встановлюють місцеві ради, а закон визначає лише граничні розміри. Третя категорія - аналог існуючої спрощеної системи для юридичних осіб, яка передбачає прив'язку до відсотка від обсягу реалізації.

Перша категорія - це особи, які не використовують працю найманих працівників і обсяг доходів яких не перевищує 150 мінімальних заробітних плат (близько 150 тис грн ..). Для таких підприємств встановлюється ставка податку в межах від 1 до 10% мінімальної заробітної плати (10-100 грн.).

Друга категорія - це особи, які використовують працю не більш ніж десяти найманих працівників, а обсяг доходу не перевищує тисячі мінімальних заробітних плат (близько 1 млн грн ..). Ставка - від 2 до 20% мінімальної заробітної плати (20-200 грн.).

Ставка для третьої категорії встановлюється на рівні 3% від отриманої виручки за умови сплати ПДВ або 5% - без сплати ПДВ. До неї відносяться особи, які мають не більше десяти найманих працівників та обсяг доходу яких не перевищує 2 тис. мінімальних заробітних плат (близько 2 млн. грн.).

По всій видимості, платежі планують прив'язати до мінімальної зарплати. Тобто єдиний податок буде, наприклад, до 20% мінімальної зарплати - на сьогоднішній день це менше 200 грн. Однак разом зі збільшенням мінімальної зарплати будуть рости і податки для «спрощенців». Як влучно зауважила народний депутат Ксенія Ляпіна на сторінках інтернет-видання «Економічна правда», «мінімальна зарплата є соціальним показником, а тому не зовсім об'єктивним. А значить, прив'язка розмірів ставок до мінімальної зарплати є ризиком для підприємців. Можливо, потрібно звертатися до уряду з тим, щоб встановити цю ставку в натуральних показниках ».

У разі отримання доходу з порушенням вимог застосування спрощеної системи передбачено оподаткування за ставкою податку в розмірі 15% для платників першої та другої категорій і за подвійною ставкою податку - для платників третьої категорії.

Крім того, законопроект визначає випадки анулювання органами податкової служби свідоцтва платника єдиного податку, зокрема, у разі виникнення податкової заборгованості зі сплати податку, здійснення господарської діяльності, на яку не поширюється спрощена система, перевищення граничного обсягу доходу і т.п.

За інформацією з неофіційних джерел, ДПСУ разом з іншими центральними органами виконавчої влади та Міністерством фінансів України не брали участь в розробці цього законопроекту.

На сьогоднішній день до моменту внесення відповідних змін до Податкового кодексу продовжує діяти указ президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» № 727/98 від 3 липня 1998 року.

Крім того, з 1 квітня 2011 року розділив III Податкового кодексу, який регулює оподаткування прибутку підприємств, введено, зокрема, згаданий вище заборона юридичним особам відносити на валові витрати закупівлю товарів і послуг у «спрощенців» - фізичних осіб.

Існує ще один неоднозначний момент. Законопроект вносить зміни в закон про єдиний соціальний внесок, і нібито запропонований компроміс. Насправді ситуація непроста: від сплати єдиного соціального внеску звільняються тільки інваліди та пенсіонери. За даними Міністерства соціальної політики України, кількість інвалідів на кінець 2010 року становило 2,6 млн, тобто майже 6% від загальної чисельності населення. Кількість інвалідів працездатного віку перевищує 1,5 млн осіб. Кількість пенсіонерів майже дорівнює кількості працюючих. При цьому розмір соціального внеску для підприємців - молоді та інших працездатних осіб - непомірно великий. Що робити підприємцям, які не є ні пенсіонерами, ні інвалідами? Ймовірно, буде посилюватися соціальна напруга, що може призвести до непорозумінь в підприємницькому середовищі.

Джерело: «Зеркало недели. Украина»