Зіркові подорожі рівнян: Сергій Чалий — про Туреччину та Італію [+ІНТЕРВ'Ю]

Знаменитості поділяться історіями подорожей і розкриють автору рубрики Наталії Савенко таємниці свого найкращого і найгіршого відпочинку. Подорожують усі, але не кожен відкриє завісу до декількох днів зі свого незабутнього відпочинку. Відомі рівняни застережуть туристів від підводних каменів та неприємних сюрпризів найпопулярніших курортів світу.

Найкраща відпустка

— Яким був найкращий відпочинок?
— Італія. А саме — подорож цією країною від узбережжя до гірських схилів. Я — прихильник активного відпочинку. Лежання на пляжі вважаю марнотратством. Чому Італія, запитаєте ви? По-перше — італійці близькі до нас за ментальністю: прості, привітні люди, багато спільних інтересів. По-друге — країна, багата історичною спадщиною, “бомбезними” краєвидами, природою. Як автомобіліст, я хворий на машини. Тому, подорожуючи, сідаю в автівку й намагаюсь охопити кожен куточок моєї улюбленої Італії. Запам'ятався Собор св. Петра у Римі — не тільки своєю архітектурою, величчю (як могли у той час побудувати таку споруду?), а й тим, що знайшов можливість сповідання українською мовою.

— І найкращий готель, в якому ви зупинялись?
— Готель в Італії, Сан Маріно, високо в горах. Прокидаєшся вранці, виходиш на терасу, а під нами — хмари. Враження, ніби пливеш по небу, спочатку трішки моторошно, а потім відчуваєш всю неповторність моменту.
— Якщо зупиняюсь у Парижі, то обираю тільки свій улюблений “Гранд Отель Опера”. Все поруч: Опера, Єлісейські поля, таксі за десять хвилин доставить до будь-якої визначної точки цього славетного міста.



— Що потрібно для ідеального відпочинку?
— Гроші. Але це — не головне. Як тільки досяг певного матеріального рівня, виникає головна проблема бізнесмена — брак часу. Але для цього є дружина, яка чітко обирає потрібний момент для відпочинку й по-доброму примушує відкласти справи і поринути в релакс.

— Що ви завжди берете з собою?
— Людина я віруюча, ніколи не знімаю хрестик. Обов'язково беру з собою іконку — це певна сімейна реліквія, яка має свою історію. Скільки їй років, точно не знаю. Дісталась вона мені від бабусі, а моїй бабусі — від чоловіка її сестри. У 1941 році радянська армія відступала, йшла якимось селом. Назустріч моєму діду вийшла жінка і повісила образок на шию. Дід пройшов усю війну, не отримавши жодного поранення. Тому до іконки ставлюсь по-особливому. Прийде час, передам її своїм дітям.
Ніколи не беру з собою ноутбук — тільки мобільний телефон, аби із задоволенням вимкнути його у перший же день відпочинку.



— Яка ваша найкраща порада для подорожувальників?
— Визначитись з метою — чого справді хочеться? Люблю англійську приказку: “Ми не настільки багаті, щоб купувати дешеві речі”. Тому зважено ставлюсь до відповідності витрачених коштів якості послуг. Не приставати на пропозиції сумнівних турагентів, а якщо подорожуєш Європою самостійно — обирати і бронювати готелі, авіаквитки за допомогою спеціалізованих сайтів в інтернеті.

— Куди хочете поїхати далі?
— Відверто кажучи, “хворію” полюванням. Сафарі в Танзанії чи полювання на білого ведмедя в Росії — все ще актуальна проблема вибору.



Стихійні лиха

— Якою була ваша найгірша подорож?
— Хоча найбільше люблю подорожувати Європою, разом з тим, ці поїздки викликають неприємні відчуття. Розумієш, що до нас, до українців, ставляться як до людей третього світу. Одразу пригадується прикра історія в аеропорту Мюнхена, де працівник прикордонної служби влаштував справжній допит: Куди прямуєте? З якою метою? Де ваше бронювання готелю? І т.д. Це не може не обурювати, адже маю довготривалий шенген, який, за логікою, мав би захистити від некоректних питань. Звісно, таке ставлення принижує.

— Найгірший досвід відпустки?
— Здоровенний 5-зірковий готель на анталійському узбережжі. Гарний номер зі скляними стінками і величезним балконом з виглядом на море. Відпочинок — шикарний, якби не одне “але” — не працював кондиціонер. Витратив на війну з турецьким менеджментом мало не три дні, доки не махнув рукою. Довелось рятуватись від спеки підручними засобами: відчиняли вікна, обгортались у мокрі простирадла... Крапка на Туреччині стоїть по сьогоднішній день.

— Найбільша помилка у пакуванні валізи чи неприємна історія, пов'язана з багажем?
— У Брюсселі отримали валізи, навіть не помітивши, що їх вже “почистили”. У номері догледіли відсутність фотокамери. Того ж вечора у місцевих новинах пройшла інформація, що в аеропорту затримали групу злочинців, громадян Марокко, яка “бомбила” валізи. Отак ми потрапили під удар крадіїв багажу.



— Чого ви хотіли б уникнути під час відпустки?
— Хвороб, адже реалізація медичного страхування на відпочинку є досить проблематичною. Усе в тій же Туреччині, під час поїздки машиною з відчиненими вікнами, мені надуло вухо. Страхова компанія понад добу вивчала всі умови полісу, доки я потрапив до лікарні. Вже був готовий платити готівкою, але того разу зміг домогтися від страховиків прийому в лікаря. Він виявився хорошим фахівцем, який говорив російською, бо навчався свого часу у Ленінграді. Добре, що мені не потрібна була невідкладна допомога...

— Які найбільш неприємні відчуття після подорожі?
— Прилітаєш літаком у Бориспіль, і потрапляєш у годинну чергу на паспортному контролі. Хух! Ти точно вдома — табун людей! Оце і є “обличчя” країни, свідчення “гостинності”, “порядку”.

СПЕЦІАЛІСТ ТРЕВЕЛ
ваш турагент по Іспанії та Греції
тел. 46-02-09
м.Рівне, вул. Г.Мазепи, 4а/6а, оф.210
specialist.rv.ua