Засновник незалежної преси — Віктор ДАНИЛОВ

Коли на Рівненському інформаційному порталі OGO.ua оголосили про початок відбору кандидатур для проекту "ТОП-20: творці Незалежності", один із перших дописувачів іронічно спрогнозував: ну, мовляв, журналісти "ОГО" не зможуть не включити до "двадцятки" засновника свого інформаційного ресурсу Віктора Данилова!.. На що один з наступних коментаторів парирував: Данилов мав би бути в рейтингу хоча б тому, що ви нині маєте де писати оці свої коментарі... І як із цим не погодитись?

Незалежні засоби масової інформації — це кровоносні судини демократичного суспільства. Воно просто неможливе без вільного доступу до інформації та постійного обміну думками, що забезпечують комунікацію між виборцями і владою.

А становлення незалежних засобів масової інформації на Рівненщині нерозривно пов'язане саме з ім'ям Віктора Данилова. Не всі знають, що ще до заснування "ОГО" та "Рівне 1" він був одним із тих, хто стояв біля витоків "Рівне вечірнє" — газети, що з'явилась за рік до "ОГО", саме в 1991-му, відразу після здобуття Незалежності. Недарма навіть нині дехто зрідка дорікає нам, "ОГОшникам", якоюсь гострою публікацією з "Вечірки", припускаючи щось на зразок "ви ж — одна контора"...

Створивши незалежні ЗМІ — канали комунікації між виборцем і владою — сам Віктор Данилов почергово виступає в обох іпостасях: у 1990-94 він — депутат Рівненської міської ради, потім — вісім років у статусі виборця, далі — так само вісім років депутатства, нині — знову поза сесійними залами... Чи легко в таких умовах уникнути звинувачень у заангажованості ЗМІ, які створив? (Причому — практично від кожної влади, якою б вона не була).

А чи легко у сучасній Україні мати серйозний бізнес, бути при цьому поза політикою і підтримувати рівні, приязні стосунки з усіма "сильними світу цього"? Щоб розмірковувати над подібними питаннями всерйоз, а не просто просторікувати у коментарях на сайтах, потрібно самому хоча б деякий час побути "у шкурі" видавця. А щоб оцінити масштаб невтручання власника Данилова у редакційну політику ЗМІ, які він створив, — варто хоча б деякий час пропрацювати в одній із редакцій цих ЗМІ.

А потім — чесно собі відповісти на низку риторичних запитань. Для прикладу, на таке: чи можна займатись цією справою, не будучи нею захопленим? Так, як захопився журналістикою на зорі Незалежності хімік за освітою Данилов. Як не крутіть, а без продукту, створеного завдяки цьому захопленню, інформаційний простір Рівненщини був би сьогодні зовсім іншим...