04.10.2011, 09:34

Перші гроші 12-річній рівнянці принесли фенечки з бісеру

Рівнянка Вікторія Євтушок не може сидіти без діла — постійно щось творить. Свої перші гроші дівчина заробила у дванадцять років, створюючи популярні у той час фенечки з бісеру. Згодом чого тільки не робила — вишивала, виготовляла картини зі шкіри, шила. Але кожне нове захоплення не тривало довго. От і сьогодні дівчина мріє про нове цікаве заняття, яке по-справжньому припаде до душі і, можливо, стане справою всього життя.

З дванадцяти років Вікторія Євтушок захопилася бісером. Виготовлення прикрас стало способом підробітку.

— Були такі магазини, які приймали вироби з бісеру. Мала нагоду дві-три гривні заробити. Вчилася плести самостійно: просто брала в руки бісер і пробувала з нього щось робити. Починала з фенечок. Тоді були популярні товсті фенечки. Вони у мене добре виходили, натомість тонкі — ні, — розповідає Вікторія Євтушок. — Ті перші зароблені гроші подарували відчуття самостійності та незалежності. Адже коли треба було йти на день народження, купувати подарунки, не просила грошей у батьків. Втім, через деякий час це набридло, я закинула бісероплетіння і почала вишивати.

Через деякий час Вікторія втомилася і від вишивання. Тоді їй запропонували виготовляти квіти зі шкіри для заколок у волосся. Вироби зі шкіри стали новим захопленням.

— Це теж був для мене спосіб заробітку. Спочатку працювала найманим працівником, а потім відкрила свій маленький бізнес: створювала та продавала квітки і картини зі шкіри, — ділиться дівчина.

Серед знайомих та друзів вони користувалися популярністю. Але насправді це важка та трудоємка робота, клей, який використовуєш, — токсичний і шкідливий для здоров’я, тому вдома з ним небезпечно працювати. Відтак і вироби зі шкіри стали тільки черговим нетривалим заняттям.

— Коли ти зробиш щось грандіозне і розумієш, що далі немає куди йти, переключаєшся на щось інше, — каже Вікторія. — Зараз шукаю нову техніку, щось, чого ще не пробувала. Мене цікавить скловидування, але вдома через технологічний процес цим не зможу займатися. А ще подобається об’ємна гладь, але ще не пробувала вишивати у цій техніці.

Але отримані знання та навики Вікторія за плечима, як кажуть, не носить. Дівчина нещодавно вийшла заміж і свою майстерність проявила у вишитих бісером іконах, рушниках та сорочках.

— Я півроку повністю вишивала бісером ікони. Це дві великі роботи формату А3. Зробити це виявилося непросто, але ікони вийшли дуже гарними і неповторними, — зазначає майстриня.