Як студенти підтримали закон, проти якого боролися

Хто та як розпитував студентів
Референдум пройшов 24 жовтня. Як стверджують організатори — у 110 університетах.
"У референдумі взяли участь 77 тисяч студентів. 84% з них — "за", — заявив після голосування один з двох співорганізаторів події Андрій Черних. "Таким чином, студенти висловилися за законопроект, який виведе Україну на один рівень з країнами Європи", — додав інший співорганізатор Анатолій Ігнатович.

Про який законопроект йдеться? "Про вищу освіту". Його під керівництвом Дмитра Табачника ще минулого року підготувало Міністерство освіти та науки. Але після тисячних протестів студентів минулої зими спікер Володимир Литвин не пропустив закон до зали Верховної Ради. Порадивши Табачнику порозумітися зі студентами.
Міністр заперечує, що нинішній референдум — справа його рук. "Це була ініціатива громадських організацій. Вони звернулися до нас і повідомили, що таке проведуть. Самі друкували бюлетені, самі їх поширювали, самі проводили опитування".

Ми почали це перевіряти. Спочатку з’ясували, чим ще займаються офіційні організатори референдуму. Черних виявився лідером громадської організації "Студентський захист". І… радником екс-губернатора Львівщини регіонала Василя Горбаля. Ігнатович — керівником ГО "Національний студентський союз". І… радником лідера "Молодих регіонів" Андрія Пінчука. І Черних, і Ігнатович входять до чисельних комісій і рад, що утворило міністерство. А їхні організації, як показала перевірка, у цих комісіях завжди підтримують всі ініціативи міністра. Наприклад, навесні "Студентський захист" і "Національний студентський союз" проголосували… за скорочення стипендій. Була у Табачника і така ідея.

— Ви справді самостійно організували і провели таку масштабну акцію? — після референдуму запитали ми у Черних.
— Звісно.
Тоді ми показали Андрію документ, що нам передали з канцелярії одного з ВНЗ.



Співорганізатор референдуму сильно почервонів. "Ну так, ми звернулися до Міносвіти. Звідти в університети були надіслані листи з проханням посприяти… А інакше було б неможливо… Як же ж інакше? Ніхто не погодився б".

Окремого дослідження потребують запитання, що були винесені на референдум.
1. Чи знаєте Ви про розроблену Міносвіти нову редакцію проекту закону “Про вищу освіту”? 
2. Чи підтримуєте Ви норму законопроекту щодо підняття мінімальної стипендії до рівня прожиткового мінімуму (934 грн.)?
3. Чи підтримуєте Ви норму документа щодо незмінності плати за навчання для студентів-контрактників протягом усього строку навчання? 
4. Чи підтримуєте Ви прирівнення вищої освіти, здобутої за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, до вищої освіти за рівнем магістра? 
5. Чи підтримуєте Ви забезпечення обов’язкового фінансування діяльності органів студентського самоврядування ВНЗ? 
6. Чи підтримуєте Ви норму законопроекту щодо вільного вибору студентами навчальних дисциплін в межах варіативної частини змісту освіти?
7. Чи підтримуєте Ви якнайшвидше ухвалення законопроекту?
"Це чисте НЛП", — вважає психолог і викладач одного з київських університетів Ольга Джуж, яка на прохання "Свідомо" проаналізувала запитання референдум. "У класичній психології є концепт Трьох Так. Якщо людина тричі поспіль відповідає "так", то в четвертому випадку ймовірність позитивної відповіді зростає в рази. Особливо, якщо четверте питання із тієї ж сфери, що й перші три і не суперечить за змістом — як і у нашому випадку".

Громадянський рух "Відсіч", який об’єднує насамперед студентів, розкопав цікаву аналогію в історії. Схожу технологію використав Адольф Гітлер на виборах 1938 року. Німцям було роздані запитання такого змісту: "Чи згодні Ви з приєднанням Австрії до Німеччини, що сталося 13 березня 1938 року? Чи голосуєте Ви за список нашого фюрера Адольфа Гітлера?".

"У нашому університеті цей референдум не проводили. Ми відмовились від участі. Наш соціолог Наталія Черниш та й ціла кафедра історії та теорії соціології дали довідку щодо процедури проведення цього референдуму та складених питань, які, треба сказати, поставлені некоректно. Питання так побудовані, що респондентів просто ведуть до відповідей "так" — аби був суцільний "одобрямс", — розповідає Михайло Мураль, голова профкому студентів Львівського університету Франка.
З такою ж мотивацію відмовилися брати участь в референдумі Острозька академія і Прикарпатський університет Стефаника. Лідеру національного рейтингу "Компас" КПІ, Києво-Могилянській академії, найбільш титулованому університету Шевченка організатори і не запропонували взяти участі в референдумі.

"Свідомо" шість разів просило в організаторів надати список університетів, де студенти голосували. Безрезультатно. Зате нам повідомили, що рахували голоси студентські парламенти кожного ВНЗ, де проходив референдум. Як правило, такі "парламенти" підконтрольні адміністраціям університетів, яка виділяє гроші на їхні збори. Ні громадських активістів, ні простих студентів до спостереження не підпустили. Також відомо, що порахували голоси у 102 університетах, хоча в голосуванні начебто взяли участь 110. "Не встигли", — пояснив Черних.

Проте міністр освіти вже заявив: закон підтримали і студенти, і вчителі.
З вчителями зробили окреме дійство.

Хто і як розпитував вчителів
Урочисто прикрашена актова зала Національного авіаційного університету. (Його проректор Максим Луцький — ключовий соратник Табачника в Раді — щойно очолив парламентський комітет з освіти). Під будівлею — десятки автобусів і сотні змерзлих освітян. В руках — таблички з назвами регіонів. По команді носіїв табличок цілі групи фотографуються біля університетського літака. Так само по команді знову збираються гуртом.

Всеукраїнський з’їзд освітян організувало саме Міносвіти. Порядок денний — обговорення того самого законопроекту.

Перед початком з’їзду "Свідомо" вирішило поговорити з вчителями — що вони думають. Та це виявилося непросто.
— Ви вчитель?
— Ні.
— А Ви?
— Вже ні. Начальник управління освіти.
— А ви вчитель?
— А для чого воно вам?

Пізніше ми надіслали запит до міністерства — хто був присутній на з’їзді.
Згідно з відповіддю Міносвіти, з 1000 запрошених 640 — представники уряду, державних адміністрацій, громадських організацій, управлінь освіти, ВНЗ, народних депутатів та дитсадків. Від шкіл — 360 представників. Деталізувати, якого рівня "представники", у Міносвіти відмовились.

На самому з’їзді не виступив жоден (!) вчитель. Ректори, голови міських і обласних рад, начальники управлінь освіти — слово отримали всі. Крім вчителів.
Їхню думку намагався з’ясувати Центр освітнього моніторингу — громадська організація, котра спостерігає за освітніми реформами в країні. Анонімно опитавши вчителів в кожній області, вона стверджує — 94% опитаних вчителів про з’їзд не чули.

Але після восьми годин зібрання учасники з’їзду "пакетом" проголосували за усі пропозиції Міносвіти. В тому числі — за законопроект.

"Вчора я передав законопроект "Про вищу освіту" у Верховну Раду", — написав прем’єр Микола Азаров на своїй сторінці у Фейсбуці.

"Наш новий законопроект гарантує студентам стипендію не нижчу за прожитковий мінімум. І це дуже добре", — двома тижнями пізніше додав президент Віктор Янукович.

Зараз цьому не заважатиме нічого.
Окрім студентів.

"Готуйся відстояти свої права". Коли законопроект буде розглядатися у Раді, той самий студентський рух "Відсіч", громадські організації Фундація регіональних ініціатив, Український студентський союз та студентська профспілка "Пряма Дія" готуються вийти на вулицю.

Коли результати референдуму були оприлюднені, активісти "Відсічі" принесли під центральний офіс Партії регіонів у Києві "зброю" — паперові літачки, пластикові пляшки з камінцями, відра, барабани, плакати — набір мітингаря. "Ми застосуємо все це проти вас, якщо закон буде проголосовано", — заявили активісти. Наступного дня "Пряма Дія" перетворила паркан навколо будівлі Міносвіти на "стіну брехні", розвісивши на ньому свої скарги на майбутній закон і заклики його не голосувати.