Молодий рівненський бібліотекар Юля Ковальчук: «Легко жити, коли знаєш чого хочеш» [+ІНТЕРВ'Ю]

- Де в Рівному навчають бібліотекарів?
- Я навчалась в РДГУ, факультет документальних комунікацій та менеджменту за спеціальністю «Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія». Вступала, до речі, на іншу, але не пройшла і зараз цілком з того щаслива.

- Спеціальність користується популярністю?
- Я б не сказала. Наша група з 24 людей вважалася досить великою. Зазвичай, напрямок обирає близько 10 – 15 людей.

Блоги OGO.ua: Юлія Ковальчук

- Чи є попит на бібліотекарів?
- Наскільки я можу судити, так. Серед моїх одногрупників є люди, які одразу влаштувались за спеціальністю.



- Переваги та недоліки роботи бібліотекаря?
- Переваги? Вона мені подобається. Мені платять за роботу, від якої я отримую задоволення. Чи не щодня спілкування з цікавими людими, постійні знайомства, проекти… Гадаю, мені пощастило з відділом і якому я працюю (маркетингу та наукової роботи), можливо, якби щоденна діяльність була більш рутинною, я б не була в такому захваті. Недоліки також є. В першу чергу це існуючий стереотип. Доводиться стикатися з непоодинокими думками, що бібліотека - це щось нудне, застаріле, радянське. Бібліотека це не лише полиці з книгами, це ще й центр інформації. Тут проходять акції та виставки, бібліотечна справа намагається крокувати у ногу з часом і це у неї, мушу визнати, непогано виходить.



- Що потрібно аби стати бібліотекарем?
- Бажання. Любов до книги не обов’язкова, але вітається. Навички та особливості характеру залежать від відділу в якому працюєш.

- Чим займаєшся поза роботою?
- Тим чим і на ній – живу. Наразі, в коло моїх інтересів входить членство у неформальному молодіжному об’єднанні «Smart Peole» (до того як знайшла постійну роботу, я курувала проект тематичних вечірок «Smart Parties»), заняття клубними латиноамериканськими танцями, поезія. Намагаюсь розвиватись як ведуча: веду ті ж таки «Smart Parties» та «Вечір К». Остання моя пристрасть, вона ж дитяча мрія – клубна латина. Мені б дуже хотілося, якимось чином вплинути на «танцювальну освіченість» рівнян, щоб у місті нарешті розвинулася справжня клубна культура (з дитинства, знаєте, не люблю дискотекJ). А ще мрію колись згрупувати все що написали (поетичного і не дуже) в зворотній хронології в електронну книжечку і подивлюся чи хтось скачуватиме. Десь так.



- Змінити професію не думала?
- Ні. Я ще не настільки довго працюю, аби робота встигла набриднути. У мене дуже рідко виникає відчуття, що займаюся не тим: по життю взагалі і в бібліотеці, зокрема. Легко жити, коли знаєш чого хочеш. Та й бібліотека ще не всього мене навчила…І, маю надію, я їй теж ще зможу бути корисною.

- Як робота вплинула на коло твоїх інтересів?
- В бібліотеці я почала більше писати. Раніше це були лише вірші, зрідка, статті. Зараз остаточно полюбила публіцистичний стиль. Більше того, тепер читаючи свій матеріал відчуваю, що з’явився певний почерк, за яким можна зрозуміти – писала Ковальчук.



- Чи організовувала якісь проекти сама?
- Зазвичай, це спільні зусилля. Організовувала Перший молодіжний квест, в розробці Другий квест, який буде для людей з обмеженими можливостями.

- У чому відмінність між колишнім бібліотекарем та бібліотекарем сучасним?
- Бібліотекар як колись, так і зараз відповідає потребам суспільства та його інформаційним запитам. «Радянський» бібліотекар теж був ефективним, але сьогодні ця робота потребує нових навичок та знань. Сьогодні бібліотека – це посередник між користувачем та інформацією. Не завжди самостійно можна легко та швидко серед великої кількості інформації відібрати потрібну, тому бібліотекар завжди повинен знати де ЦЕ знайти. Нам ще з першого курсу університету всі викладачі повторювали, що бібліотекарі – це найрозумніші люди, якась логіка у їх словах є! :)




- Чи можна не навчаючись на бібліотекаря працювати в бібліотеці?
- Навряд. Зараз вища спеціальна освіта – обов’язкова для роботи за бібліотечною спеціальністю.



- Бібліотекарі в шані?
- Серед моїх знайомих – однозначно! Гадаю, люди, які знають специфіку роботи ставляться до цієї професії з повагою.

- Чого не вистачає бібліотекарю для повного щастя?
- Не вистачає хоча б 100 грн. до зарплати, тоді я б змогла знімати житло у місті, не довелося б щоранку долати 30 км, аби дістатись до роботи. Але я над цим працюю.