У Рівному в літературному кафе весну зустріли зі скрипкою

Майже сім десятків глядачів зібрались у невеличкому приміщенні кафе Палацу дітей та молоді, аби впродовж двох годин слухати віршовані й прозові твори "поетархівців" та насолоджуватись піснями від гурту "Музика мрій" - традиційного учасника літературних кафе "Поетарху".

Кожне засідання літературного кафе, окрім власне літературно-музичної композиції, має і свою особливу "родзинку". Серед останніх - і творча зустріч із тернопільським поетом-піснярем, композитором і драматургом Сергієм Лазо (це його авторству належать тексти таких хітів Віктора Павліка як “Ти подобаєшся мені” й “Ні обіцянок, ні пробачень”); і літературна композиція пам'яті видатного поета-”шістдесятника” Андрія Вознесенського (свого часу він, архітектор за освітою, і придумав слово “Поетарх”, спроектувавши цю диво-споруду у формі сфери для поетичних читань); і зустріч із учасницями літературного клубу "Моно-Літ" Національного університету "Острозька академія"...

Цього ж разу глядачів порадували мелодіями скрипки у виконанні викладача музичної школи Палацу дітей та молоді Людмили Чибор, яка виступала разом із своєю ученицею Ольгою. А учасниця "Музики мрій" Яна Міськова потішила присутніх майстерним виконанням пісні французькою мовою.

Утім, головною мовою вечора була традиційно мова поезії - мова, якою у "Поетарху" говорять уже 28 років. Унікальне середовище спілкування для тих, хто має потребу самовиражатись у Слові, вже понад чверть століття, дякуючи невтомній праці керівника колективу Тетяни Горбукової та особливому душевному теплу, яке випромінює ця дивовижна жінка, приваблює до Палацу дітей та молоді творчу молодь з натхненними обличчями, чистими душами і сяючими очима. Не одна творча пара познайомилась за ці роки саме на заняттях “Поетарху”. А нині “поетархівці”-випускники приводять на заняття колективу вже й власних дітей!

Тепле світло рівненського "Поетарху"

Серед них - Вікторія Самчук, талановита поетеса, яка через хворобу втратила зір, але активності якої могли б позаздрити чимало фізично здорових людей. Вікторія пише і видається, допомагає таким як сама, займаючись громадською діяльністю, і... виступає на літературних кафе “Поетарху” разом із сином-другокласником Олесем! Цього разу мама читала власні вірші, а її син - поетичні рядки Лесі Українки.

“Поетарх” відсвяткував 25-й день народження

— Мені добре з “поетархівцями” — між нами існує якийсь особливий зв’язок, — розмірковує уголос Тетяна Горбукова. — Буває, говоримо про якусь людину — а вона цієї ж миті телефонує чи приходить до нас... А ще нам пощастило з людьми, які розуміють нас і постійно підтримують — такими, насамперед, як директор Палацу дітей та молоді Ірина Олександрівна Первушевська.



Творча співпраця і взаєморозуміння єднають "поетархівців" і з обласною організацією Національної спілки письменників України. Вихованці колективу - постійні учасники засідань літературного об'єднання "Наше коло", що діє при обласній письменницькій організації; вони постійно друкуються і в альманасі "Нашого кола", і в письменницькому журналі Рівненщини "Погорина". Секретар обласної організації НСПУ Юлія Бондючна - постійна і бажана гостя літературних вечорів "Поетарху" - ділячись враженнями від почутого того березневого дня, не приховувала задоволення:

- Цього разу серед почутого мене особливо приємно вразили поезії Оксани Субурай із Квасилова. Радію за випускницю "Поетарху" Ірину Мельник, яку цьогоріч прийняла до Національної спілки письменників України. Символічно, що саме 9 березня, в день народження Тараса Шевченка, Ірині вручають членський квиток Спілки біля пам'ятника Кобзареві у столиці. А особливі слова - слова вдячності і поваги - хоче адресувати керівникові "Поетарху" Тетяні Іванівні Горбуковій, без якої не було б цього унікального явища, яким став для творчої молоді "Поетарх".