Книги Петра Кралюка не назвеш легкими для сприйняття масовим, пересічним читачем — та попри це, програма вечору вийшла не схожою на лекцію з історії чи літературознавства: виступи гостей змінювались виступами художніх колективів, а розповіді автора про цікаві моменти роботи над творами — відповідями на записки з залу.

Першим з-поміж численних вітань того вечора прозвучало вітальне слово ректора Національного університету “Острозька академія” Ігоря Пасічника, який у той час перебував у відрядженні. Зачитав його декан гуманітарного факультету Острозької академії, настоятель студентсько-викладацького храму преподобного Федора Острозького Василь Жуковський. “Пишаюсь, що талант Петра Кралюка розкрився саме в стінах Острозької академії”, - наголосив, зокрема, у своєму вітанні Ігор Пасічник.

“Мені здається, що Петро Кралюк переродився в Острозі — із науковця став письменником”, - продовжив тему член Національної спілки письменників України, директор видавництва “Азалія” Євген Шморгун. Сам автор розквіт свого літературного таланту в Острозі пояснює просто — грунтовним зануренням у багатющу історичну минувшину цієї місцевості, де живе і працює впродовж останніх років, тією колосальною культурно-освітньою традицією, яка характеризує Острог і Острозьку академію.





З-поміж тем останніх творів Петра Кралюка під час творчого вечора найчастіше торкались двох — Пересопницького Євангелія, 450-річчю якого автор присвятив повість “Блага вість од княгині Жеславської”, та постаті Степана Бандери, яка перебуває у центрі роману Петра Кралюка “Сильні та одинокі”. “Цей роман ставить Петра Кралюка у перший ряд сучасних українських письменників. Це справжня літературна вершина”, - процитувала відгук виконавчого директора Ліги українських меценатів, директора видавництва “Ярославів вал” Михайла Слабошпицького голова обласного товариства “Просвіта” ім.Т.Шевченка Світлана Ніколіна. А від себе додала: “Пан Петро — не лише історик і письменник, а й дуже відважна людина”.

Рівненський письменник Петро Кралюк: Нормальна нація повинна мати свого Бандеру

Розповідаючи ж про свої дослідження Пересопницького Євангелія, Петро Кралюк зізнався: “Книжка дійсно містична, від неї іде якась енергетика. Відчув це, коли вивчав її у Національній бібліотеці України імені Вернадського. Це відчувають і самі бібліотекарі. Вони не можуть це пояснити, але так є”.



Перші ж кроки роботи над повістю про Пересопницьке Євангеліє розпочались для Петра Кралюка із мандрівки до села Двірець за 40 кілометрів від Острога, де розпочиналось написання української Першокниги.

- Одного серпневого дня я сів на велосипед і вирішив поїхати подивитись на це село, - пригадує Петро Кралюк. - Їхати довелось по бездоріжжю, переважно грунтовими дорогами. У цьому доволі мальовничому селі не побачив пам'ятного знаку на честь Пересопницького Євангелія, зате біля клубу - бюст Леніна... Подолав за день 80 кілометрів, дорога була нелегкою — але наступного дня у мене зовсім не боліли м'язи, почував себе чудово! Я відчув, яка це містична, незвичайна книга — і тоді засів за написання повісті.

У Рівному письменник Петро Кралюк розповів про Степана Бандеру, кінець світу і таємницю присяги Президентів

Нині ж Петро Кралюк практично завершив повість “Лицар і смерть”, яка присвячена гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному.

- Як на мене, художня творчість є продовженням моєї наукової діяльності, - розповів про свою “творчу кухню” Петро Кралюк. - Звісно, найлегше пишеться у вихідні та під час відпустки.

В Острозькій академії відбувся творчий вечір письменника Петра Кралюка