30.05.2012, 17:00

У колекції рівнянина — щелепи акул

Ростислав Шикула, викладач біології Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. академіка С. Дем’янчука, подорожувати любив завжди.
Це не лише допомагає йому в роботі, а й приносить величезне задоволення і постійно надихає на нові відкриття. У результаті отримуємо такий собі “вибуховий мікс” з ароматом пригод та екстремальних відчуттів. Плоди його роботи постійно доповнюють унікальну колекцію зоологічної екзотики, що вже стала справжнім надбанням як університету, так і самого дослідника.

— З дитинства мріяв стати біологом, — розповідає пан Ростислав. — А колекціоную вже близько 35 років. Загалом, у моїй колекції 2,5 тисячі різноманітних експонатів. В основному, це безхребетні представники тропічних морів, океанів та островів. Але є й представники нашої фауни. Це український скорпіон з Криму та південноросійський тарантул, який мешкає на території Рівненщини. Кожен експонат ілюструю фотографією, місцем проживання, систематичним положенням. Ці вихідні дані потрібні для того, щоб відвідувачам було простіше зорієнтуватись, який експонат вони оглядають.



Щоб стати професіоналом своєї справи, одних знань замало. Потрібно ще багато працювати, мати непереборне бажання та силу волі. Усі ці якості властиві й викладачеві МЕГУ Ростиславу Шикулі. Світло в його кабінеті не гасне і після 22:00. Скажете, “дивак”? Зовсім ні. Просто робота й відпочинок мають бути в радість. Тоді й позитивний результат не змусить на себе довго чекати.

— А звідки таке захоплення?

— Хороший приклад успадкував від батька. Він у мене військовий вертолітник. Завжди брав з собою в ліс. Пригадую, як ще в п’ятирічному віці я зловив і засушив джмеля. Тоді цікавість взяла гору, бо ж знань, як таких, у мене не було. (Сміється — авт.)

— Де побували заради рідкісних експонатів?

— Зазвичай, кажу так: в Європі можна відвідати двадцять країн за два дні. Це такі собі “європейські тури”. Статистику, де був, не веду принципово. Наприклад, коли прилітаю в Африку, то обов’язково маю відвідати всі кліматичні зони. Був у пустелях (Аравійська, Лівійська, Сахара), печерах, на Північно-Льодовитому океані, об’їхав Індійський, Атлантичний, Тихий океани, Чорне, Азовське, Баренцеве море. Відвідав також субтропіки, тропіки, екваторіальний, вологий гірський ліс та дощовий ліс. Мені подобається вивчати острівну фауну. Наприклад, райськими птахами зацікавився на острові Нова Гвінея, крабів ловив на Борнео, а на Яві та Суматрі — жуків.



Значну підтримку й допомогу в організації подорожей Ростислав Шикула отримує від ректора МЕГУ. Ці поїздки й справді дуже вартісні. Адже щоб долетіти, наприклад, до якогось острова, іноді треба змінити й по 6-7 літаків.

— Що є окрасою вашої колекції? Найбільшою гордістю?

— Не можу виділити щось одне. Кожен експонат для мене цінний і по-своєму особливий. Безперечно, це зуб мамонта, який я знайшов на Рівненщині, також рідкісний жук “Геркулес” із Південної Америки, найбільший жук із Африки “Голіаф”, “мечохвіст” із Сингапуру, щелепи акул, голова крокодила, зуб кашалота і шкури гігантських пітонів.

— А курйозні випадки були?

— Таких історій дуже багато. Пригадую, як після тривалого перельоту прокинувся і не міг зрозуміти, чи то день, чи ніч і котра година взагалі, хоч я знав, де я... І запитати незручно, і годинник не показує, бо пролетів 7 поясів.
А ще якось зловив черепаху і попросив у місцевого плем’я сфотографуватися з нею. Вони мене неправильно зрозуміли і... зварили черепаху. Хотіли, щоб я скуштував страву. (Сміється— авт.)

Заняття з натуралістичної біології Ростислава Шикули викликають у студентів неабиякий інтерес. На пари вони біжать, як на свято. Пишуть мало, більше практикують і наочно споглядають експонати. Так запам’ятовується легше і час пролітає непомітно, — зізнаються студенти.



— Моя мета — змінити людей на краще і розкрити світ по-новому, — продовжує пан Ростислав. Свою першу виставку організував ще у 1989 році, після закінчення школи, у Рівненському краєзнавчому музеї. Пізніше, у 1995-му, була виставка в Луцькому краєзнавчому музеї. На сьогодні діюча експозиція в університеті МЕГУ, яку, окрім студентів та рівнян, вже встигли відвідати німці, угорці, французи, росіяни, поляки, норвежці, канадці, ізраїльтяни та мер міста...

Як бачимо, пізнавати й відкривати щось нове — це не лише цікаво, але й корисно. Завдяки невтомній праці та самовідданості Ростислава Шикули до своєї роботи кожен небайдужий може поринути у прекрасний світ флори й фауни. Відтепер ця краса не за морями й горами, а тут, у Рівному, зовсім поруч.

Щасливе Рівне