Головний міліціонер Рівненщини у Львові на Євро-2012 роздавав подарунки

Потрапити до них мені вдалося лише з приїздом туди головного міліціонера Рівненщини Василя Лазутка.

У Секторі зв'язків з громадськістью УМВС України у Рівненській області повідомили, що Василь Лазутко збирається відвідати наших правоохоронців у Львові. Я одразу й собі напросилася подивитися, як вони там живуть.

— Як керівник я повинен знати, в яких умовах вони працюють та відпочивають, — говорить Василь Лазутко.



Керівник міліції Рівненщини вітає іменинників з подарунками (іменними годинниками, грамотами і подяками - авт.), і йдемо дивитись в яких умовах живуть міліціонери. Показують все: територію, спальні приміщення, їдальню, спортивний майданчик, музей та церкву.







Заступник начальника УМВС Володимир Поліщук запевняє — у вільний час його підлеглі мають можливість позайматися на спортмайданчику, пограти у футбол, і відпочити.

— Порушень законності та дисципліни серед особового складу не було. Навпаки траплялось, що співробітники міліції Рівненської області розкривали злочини на території обслуговування райвідділу, — каже Володимир Поліщук.

Частенько буває, що керівники говорять одне, а на практиці виявляється зовсім інше. Вирішую на власні очі переконатися, як насправді охороняють порядок наші правоохоронці. На щастя, міліціонери таємниці з цього не роблять. Василь Лазутко повертається до Рівного, а мене саджає в машину до тих, хто перевіряє наряди.

Перевіряючих четверо: начальник відділу організації служби Управління громадської безпеки Руслан Стрельбіцький, начальник роти патрульної служби, патрульний та беркут.

— Ми тут працюємо по-іншому, — кажуть хлопці. — Наші наряди — змішані. Наприклад, рівненські беркутівці їздять разом із львівськими. Патрульні ходять пішки — працюють при Сихівському райвідділі. Ми б тебе поставили до якогось патруля, але ти не виходиш з ними 12 годин пішки. А з нами всіх побачиш, кожного маємо перевірити.





— А бувають тут у них якісь цікаві ситуації?
— Загалом все спокійно. Тут стільки міліціонерів — мало не на кожному кроці. А навіть якщо щось трапиться, то хлопці подзвонять, і ми туди під'їдемо. Тут вони не складають протоколів, а одразу телефонують нам та в Сихівський райвідділ і передають затриманих львівським міліціонерам.
— А нащо ви своїх перевіряєте?
— Дивимось чи ніхто не покинув пост, чи тверезі, чи не трапилось надзвичайних ситуацій. І це не одні ми перевіряємо, тут перевірок — купа. Найбільше за зміну в одного наряду було 13 різних перевірок.

Їздимо від одного наряду до іншого. Патрульні доповідають обстановку. Під'їжджає машина зі співробітниками внутрішньої безпеки.

— Піди до них, представся, — говорять хлопці, — а то вони кажуть, що ми дівчину з собою возимо.
— А що і вас перевіряють?
— А ти думала! Звичайно.
Підійшла, представилась, їдемо далі. В нарядах впізнаю не всіх.
— А патрульні не всі рівненські? — запитую.
— Ні. Є ще з районів.
— А за якими критеріями їх сюди відбирали?
— Кращих, звісно, брали. Окрім того, вивчали обстановку в сім'ях — чи дружина не вагітна, чи не хворий ніхто. А то мало що.

Наступного дня приходжу на розвід. Міліціонери збираються біля казарми. Їх перевіряють: чи нормальний зовнішній вигляд, чи взяли вони з собою все необхідне (блокноти, ліхтарики, зброю, наручники тощо).



Потім їх забирає маршрутка і везе в Сихівський райвідділ.



Там теж шикують, перевіряють, дають орієнтування — де які злочини трапились, кого розшукують. Особливо наголошують на ввічливому і лояльному ставленні до громадян.

Після цього наряди розвозять по маршрутах, а я знову їду з перевіряючими.

Під вечір телефонують патрульні. Кажуть — затримали двох чоловіків зі шприцами. Їдемо туди.



— Ми почули, що хлопці шумлять дуже, — кажуть патрульні. — Підійшли, а вони зі шприцами стоять. Шприци одразу кинули на землю, проте втікати не стали. Один з них судимий уже, перебуває під адміннаглядом. Говорять, що в шприцах очні краплі були.

Міліціонери розповідають, що зараз багато хто колеться такими краплями, адже їх вільно можна купити в аптеці. Якщо виявиться, що в шприцах справді були ці краплі, то вони не входять в перелік заборонених речовин. Відповідно затримані не відповідатимуть перед законом.

Поки їздили, до машини міліціонерів двічі підходили люди, повідомляли про правопорушення. Один раз сказали, що неподалік якийсь п'яний шарпає ДАІшника. Поїхали туди.

Чоловік, якого зупинили, поводився агресивно, обзивав правоохоронців.



— Машина їхала по зустрічний смузі, зупинили. Чоловіки ведуть себе неадекватно. Будемо перевіряти скільки пили — розповідає працівник ДАІ.

Наступного разу повідомили про ДТП, що сталося неподалік. Машина в'їхала в маршрутку. На щастя, порожню. За словами очевидців, водій був п'яний і втік з місця пригоди.



— Я переходила дорогу тут з дітьми, — емоційно розповідає якась жіночка. — Ми тільки вийшли на тротуар і це авто вилетіло незрозуміло звідки. Ще б секунду назад, то водій збив би нас і не помітив.

В останній вечір перебування у Львові йду гуляти з подругою по центру міста. Біля фан-зони стоять наряди «Беркуту».

— Що це ти сьогодні без “охорони”? — питають рівненські беркутівці.
— Нащо мені охорона, якщо ви тут стоїте? — посміхаюся.
Робимо фото на згадку і — не прощаємось. До зустрічі у Рівному.

БІЛЬШЕ ФОТО У ФОТОГАЛЕРЕЇ