Подорож до Харкова під час Євро-2012. Частина 3 [+Фото]

Від фан-зони до "Павук-арени"

Прямуємо в сторону фан-зони, але на центральній алеї саду ім. Шевченка просто неможливо оминути і не зупинитися біля величного 16-метрового монумента.



Це - пам‘ятник Тарасу Шевченку, який відкрили в Харкові в 1935 році на честь 120-річчя з дня народження Великого Кобзаря. Вражає і сама 4,5-метрова постать поета і художника, і оточення Шевченка з героїв його творів та образів-символів тогочасної епохи.





Автори пам‘ятника працювали над ним лише один рік, але дуже ударними темпами. Позували скульпторам «зірки» театру «Березіль» відомі на всю країну Наталя Ужвій, Амвросій Бучма та інші. Сьогодні цей монумент офіційно визнаний найкращим пам‘ятником Тарасу Шевченку з-поміж 250 по всьому світу!

А зовсім поруч ще одне культове для харків‘ян місце - пам‘ятник футбольному м‘ячу, який розташований на Алеї спортивної слави в тому ж таки міському саду імені Шевченка.



Старожили міста кажуть, що в 50-х роках минулого століття на цьому місці була так звана футбольна «брехаловка»: на стендах вивішували свіжі номери газети «Радянський спорт», і футбольні вболівальники з усього Харкова приходили сюди для того, щоб дізнатися свіжі новини, посперечатися, обговорити останні футбольні матчі. Перед Олімпіадою у Москві в 1980 році міська влада на цьому місці розташувала композицію з емблемою ігор. Після розвалу Радянського Союзу, коли більшості людей було вже не до спорту, «брехаловка» поступово почала втрачати свою колишню популярність. Але, як тільки почав набирати оберти футбольний клуб «Металіст», так одразу народ потягнувся на забуте вже місце. З метою ще більшої популяризації команди серед харків‘ян керівництво місцевого клубу прийняло рішення виділити гроші на відновлення майданчика в міському саду. А 24 серпня 2001 року на честь 10-ї річниці Незалежності України тут був урочисто відкритий бронзовий монумент, стилізований під футбольний м‘яч. На церемонії відкриття був присутній відомий український футболіст та тренер Олег Блохін, який залишив на м‘ячі свій автограф. З тих пір приклад Блохіна почали наслідувати і відомі, і зовсім невідомі люди, які приходили до пам‘ятника, через що м‘яч вже неодноразово замалювався повністю, потім відмивався, знову замалювався, і знову відмивався. А ще в 2009 році якісь вандали пошкодили гранітну частину монументу напередодні приїзду на інспектування в Харків виконавчого директору УЄФА Девіда Тейлора. Довелося міській владі в авральному порядку відновлювати пам‘ятник, щоб не осоромитися перед поважним гостем. За декілька годин до прибуття Тейлора монумент виглядав, як новий!

І ось, нарешті, я дістаюся офіційної фан-зони УЄФА в Харкові на Площі Свободи.



Своєрідна «родзинка» від харків‘ян – це ляльки при вході, на яких зображені дівчата в національному вбранні Німеччини, Португалії, Данії та Нідерландів. Саме ці збірні грають свої матчі на харківському стадіоні «Металіст».





Також біля входу в фан-зону прилаштувався ось такий бус. Хлопці з Португалії влаштували собі екстрім-тур, приїхавши в Україну на авто. Поруч з бусом стоїть стіл, на якому розкладена футбольна символіка збірної Португалії (на продаж), але найбільшою популярністю у тих, хто зупиняється, користується мадера, якою хлопці з буса пригощають усіх охочих. Після стаканчика хорошого португальського вина можна оглянути і найбільшу площу Європи.

Тут тобі і перший український хмарочос (будівля Держпрому), і обласна державна адміністрація,



і Харківський національний університет,



і п‘ятизірковий отель «Kharkiv Palace».



Площу Свободи і будівлі навколо неї почали будувати в 30-х роках ХХ-століття, коли місто ще було столицею України. Наразі вона займає територію близько 12 гектарів!

У самій фан-зоні людей зовсім небагато. Дається взнаки спека та відсутність дерев. Та й матчу в Харкові, як я вже писав, в цей день немає. Тому, наприклад, дівчата з «КІА Моторс» танцюють фактично для самих себе.



Втім, поодинокі голландські фани все ж таки зустрічаються, але майже одразу попадають в щільне коло українських вболівальників, яким дуже кортить зробити фото на згадку з іноземцями. Голландці нікому не відмовляють.



У середині харківської фан-зони розташована ще спеціальна VIP фан-зона.



Із 18-ї години вечора попасти туди можна тільки за гроші. Вхідний квиток коштує в залежності від місця від 200 до 600 гривень. За ці гроші охочі отримують можливість дивитися футбол в таких ось умовах





і не залежати від примх погоди. Решта дивиться футбол на великому екрані, який розташований просто неба на великій сцені по центру площі Свободи.



А ще з відкритого майданчика VIP фан-зони відкривається чудовий вид на пам‘ятник вождю світового пролетаріату, який височить над площею та контролює усе, що там відбувається, як вдень, так і вночі.



Рівно о 15.55 кожного дня на головну сцену фан-зони чарівні дівчата виносять віщуна ЄВРО-2012 тхора Фреда. Перед ним ставлять дві тарілки з їжею та національними прапорцями країн, які зустрічаються. Фреда пускають на середину стола, а далі він сам вирішує, з якої тарілки йому їсти. З якої почав їсти, та команда і переможе ввечері. Пізніше Харків виходить на зв‘язок з Києвом, де свої прогнози у фан-зоні робить кнур Фунтик, і робиться порівняльний аналіз віщувань.

У день мого перебування в Харкові Фред явно був не в формі, оскільки схибив двічі: спочатку без роздумів обрав Росію в матчі з греками, а потім вже після довгої паузи поїв з польської тарілки, хоча спочатку прямував до чеської… Одразу після прогнозування Фреда під охороною забирають зі сцени та відправляють до Харківського зоопарку, де він вже третій рік живе в будинку юнатів. З дитинства Фред знаходиться в групі контактних тварин, які виїжджають в школи, дитячі садки, будинки зі знедоленими дітьми, тому він соціалізований, знає людей і абсолютно їх не боїться. Але, як кажуть, береженого Бог береже, а тому на період ЄВРО-2012 спілкування тхора з незнайомцями обмежено до мінімуму і відбувається тільки на сцені. Хоча, мені вдалося вмовити суворих охоронців і сфотографуватися з віщуном, щоправда, з клітки його так і не дозволили дістати…

Фан-зона з появою Фреда трішки пожвавішала, але одразу після його прогнозів знову впадає в «сплячку». Мені час вирушати далі згідно з розробленим маршрутом. По плану, наразі, знайомство з оригінальними пам‘ятниками Харкова, про існування деяких з них не знає навіть більшість мешканців цього міста.

Зовсім поруч з фан-зоною у внутрішньому дворику комплексу «Платінум Плаза» концерну «АВЕК» знаходиться галерея мистецтв, декілька скульптур якої знаходяться просто неба. В народі це місце ще називають «Стікляшка». В першу чергу увагу привертає композиція «Віолончельний концерт».



Автор – всесвітньовідомий скульптор з Ізраїлю Франко Мейслер. До його робіт належать пам‘ятник Колумбу в Мадриді, фонтан в Єрусалимі, композиція на Уклінній горі, пам‘ятник безпритульним на вокзалі Ліверпуля. Майстер презентував ансамбль в Харкові спеціально для сім‘ї банкіра Олександра Фельдмана, а останній вже вирішив порадувати і виставити його на огляд усіх мешканцям та гостям міста. Цікаво, що ансамбль знаходиться на штирі, який дозволяє повернути скульптуру на 180 градусів і побачити ще декілька інструментів, які спочатку не впадають в очі. Поруч з композицією лавочка з хлопчиком, який копирсається в носі, а при цьому уважно слухає концерт, та юний папараці, що лежить на землі, якого полюбляють переносити з місця на місце туристи для пошуку кращих ракурсів для фотозйомок. Біля композиції можна сісти і трішки перепочити, а можна скористатися послугами затишного кафе, яке розташоване поруч в цьому ж дворику.



Але, головна «фішка» «Стікляшки» - це герой багатьох місцевих анекдотів, але при цьому абсолютно реальний - глобус… Харкова!



На сфері діаметром 2 метри без проблем можна побачити усі основні райони міста та визначні місця. Зрозуміло, що глобус не претендує на точність масштабування, а тому деякі райони на ньому практично зливаєюься в одне ціле, хоча в реальності між ними відстань в декілька кілометрів, але загальну уяву про Харків, покрутивши цей глобус, отримати, все ж таки, можна. Відкрили «Планету Харків» (офіційна назва скульптури) відносно недавно, а саме в 2011 році на День космонавтики.

Йду, а точніше їду на метро далі. Зупинка - станція «Наукова», де на розі проспекту Леніна та вулиці Культури хтось додумався встановити пам‘ятник… курячим яйцям! Хоча харків‘яни називають його «Яйця динозавра»!



Важко сказати, чиї ж ті яйця насправді, адже важить цей витвір мистецтва дві тонни!

Зовсім поруч з яйцями знаходиться Харківський національний університет радіоелектроніки, біля центрального входу до якого сидить собі на лавочці студент-програміст. Сидить і про щось розмірковує. Мабуть, про те, як успішно здати сесію, а, можливо, в його голові вже народжується геніальний план по розробці якоїсь нової комп‘ютерної програми. Полюбляють мріяти поруч зі своїм бронзовим товаришем і інші студенти університету. Особливо людно біля пам‘ятника під час сесії, коли до мрійника-студента за «благословенням» вишиковується справжнісінька черга.

А пройшовши в двір одного з місцевих будинків біля станції метро «Наукова» можна побачити найоригінальніший, на мою думку, пам‘ятник Харкова – пам‘ятник вухам! Він був встановлений вже давно, і майже ніхто в місті не скаже вам нічого ні про автора цієї скульптури, ні про його справжню назву. З великими труднощами, але мені вдалося дізнатися, що в 1991 році в місті пройшов останній в СРСР симпозіум молодих скульпторів. На цей симпозіум приїхало 20 найталановитіших авторів, які на згадку про перебування в Харкові подарували місту свої роботи, деякі з яких якимось дивним чином опинилися саме в цьому харківському дворі житлового будинку! Пам‘ятник вухам (до речі, зверніть увагу, що обидва вуха – праві) - це робота безіменного московського скульптура. В народі цей пам‘ятник ще називають – «Пам‘ятник КДБ». А ще, кажуть, що ці вуха наділені магічною силою. Потрібно до них нахилитися і прошепотіти своє потаємне бажання. Через деякий час, якщо ти нікому не будеш розказувати, що ти просив, бажання неодмінно збудеться. Хотів перевірити цю легенду і я, але коли побачив поруч з вухами ще одну скульптуру, то забув про все на світі!

Закладаюся з будь-ким, що не відгадаєте, кому присвячений цей пам’ятник! Скульптура має назву – «Закохані, що обіймаються»! Як на мене, то справжній «винос мозку»! Трохи згодом, в Інтернеті знайшов ще дві назви цієї роботи – «Пам‘ятник харківському сантехніку» та «Пам‘ятник геометрії Рімана».

Після такого авангарду, хочеться чогось більш традиційного для сприйняття, а тому вирушаю на площу Архітекторів, де розміщені «Сім чудес Харкова», тобто зменшені копії семи історичних та культурних будівель Харкова, які були обрані для проекту на міському конкурсі в 2008 році. Всі макети виконані за європейськими стандартами - в масштабі 1 до 25. Матеріал - бронза, бетон і спеціальний пластик. Останні дві копії з‘явилися на площі в 2010 році, і в цьому ж році відбулося урочисте відкриття цього комплексу.

Посередині комплексу «Сім чудес Харкова» знаходиться «Фонтан закоханих, що цілуються». Раніше це був просто пам‘ятник, який місцеві називали «Камасутра з Освенціма» через худобу та чорний колір фігур. Пам‘ятник неодноразово ставав жертвою вандалів, а тому було прийнято рішення його реставрувати та оновити: в 2007 році фігури пофарбували в золотий колір та зробили навколо них фонтан. Відтоді діє повір’я – бризкати та мочити губи водою з цього фонтана перед поцілунком, який має подарувати міцне кохання молодятам.

Далі буде...

ІНШІ СТАТТІ ДО ТЕМИ:
Подорож до Харкова під час Євро-2012. Частина 1
Подорож до Харкова під час Євро-2012. Частина 2 [+Фото]