"ТОП-20: видатні рівняни": твір про Євгена Шморгуна

А той надтяжкий камінь життя, що може так легко підірвати будь-кого з нас, розсипався на друзки у боротьбі з його надзвичайною силою. Могутній дух, яскравий погляд, добре серце і щирі почуття найвидатнішого письменника Рівненщини – Євгена Шморгуна знайомі мені не так уже і давно. Однак, зразу ж відчув у пана Шморгуна ту гарячу і цілющу літературну іскру, котра запалює багато- багато молодих паростів, з яких брунькується слово.

Воістину горджуся тим, що маю великого літературного вчителя, який за свої більше сімдесят років засіяв таку величну добірну ниву, що стиглі плоди врожаю збиратимуть ще не одне десятиліття, а може і століття… Я ще практично ніхто і ніщо на цьому великому земному глобусі, на цій потужній карті України. Але вже самі відкриті поради і настанови цього майстра слова якось дещо вивищують мене над самим собою. Не можу сказати, що все запам’ятаю, що не робитиму більше помилок. Це неможливо. Але те, що старатимусь вчитись при такому наставникові – це точно!

Порівнюючи мізерні вчинки декого із великими подвигами Євгена Івановича стає приємно, що я знаю цю відому людину, що я з нею розмовляв, стояв так близько… Звісно, у житті кожного бувають і прикрощі, але треба вміти їх долати так, як цей чоловік. І словом, і ділом… Чую міцний, дужий дзвін його письменницького серця, що завжди лунатиме у моїй ще юній пам’яті…

Більше про проект "ТОП-20: видатні рівняни"

Євген Шморгун народився в сім’ї колгоспника. Праця без втоми вигартувала в його душі невтомну міць , що поглинала все : і біль, і щастя. Я дещицю його розумію, адже сам живу у селі, хоч зараз надворі уже ХХІ століття. А, значить, багато чого змінилось…Молодому юнаку Євгену важко було пробитися у люди. Але він зробив це сам. Зовні, здається, не така важка штука, але так глибоко сприймати філософію життя, самому заглиблюватись у її бурхливе шаленство, зможе далеко не кожен, особливо, коли згодом треба пробити головою тяжку кригу, і випливти звідти живим та ще й пізнавши науку життя.

Молодий Євген, коли закінчив Новожуківську початкову, Пересопницьку семирічну, Білівську середню школи, а згодом і Дубнівське медичне училище та Рівненський педагогічний інститут уже заслужив почесну добавку до імені – Іванович. А її треба заслужити… Мабуть, це він і зробив, коли від усієї своєї душі щиро допомагав людям : працював їздовим у колгоспі, фельдшером, зокрема, і в моїй місцевості, співробітничав з газетами, виконував свій громадянський обов’язок – три роки служив у армії. І де б він не був, куди б не заносили його легкий парусник могутні вітри життя, скрізь він міцнів і сіяв те святе проміння добра, котре поглинали душі людей, його учнів.

Літературні ювілеї Рівненщини-2012

Те ясне світло, ту енергетику і непідкупний патріотизм він прищеплював змалечку своїм дітям, внукам. Дочка Інна завідує в Рівному літературним музеєм Уласа Самчука. Хочу сказати, що такої талановитої письменниці, а насамперед художниці, ще ніколи не зустрічав у сучасності. Вона так і світиться запалом. Мабуть, зарядив її цією цілющою, позитивною силою, енергетикою ,саме батько. Те, що вона зробила,робить і робитиме для культурного життя області, навіть України, дорогого варте. Інна Євгенівна підіймає втомлений дух нашого народу, а це, повітре, важко.

Євген Шморгун за все своє життя видав десятки книг,котрі були перекладені багатьма мовами різних національностей. Яка палітра, яка дивовижна веселка : від поезії – до прози, від невеликих творів для дітей, новел – до філософських і ліричних повістей та романів. Неоціненне те, що Євген Шморгун робить для підтримки молодих талантів Рівненщини, які тепер дійсно почуваються потрібними. Насамперед ,скажу про конкурс «Перло многоцінне», оскільки вже не вперше беру в ньому участь. Це якесь надзвичайно сильне явище, могутніше за сили природи. А скільки поту саме Євгена Івановича за всім цим. Він же один із засновників творчого змагання, перший упорядник альманаху «Проріст». І ті, хто хоч раз пізнав радість того великого дня, коли їхні твори вперше були опубліковані на його сторінках, ніколи в житті не забудуть цього. Адже саме з альманахів «Пророста» на світ виходять повноцінні , живодайні ,уже не зелені паросточки, а дозрілі літератори-соняхи. Це все невід’ємна заслуга Євгена Івановича. Згадую також творчі зібрання – книжечки «Наше коло», «Провесінь»… Адже письменник пише так чисто, зворушливо, з таким ідеально-ясним ліризмом, що просто важко і собі не перебрати якусь маленьку молекулу того талантища.


Письменник Петро Кралюк - про роль Євгена Шморгуна у поверненні Пересопницького Євангелія

Прізвище Євгена Івановича урочисто майоріє серед благословенних ним народитися на світ кількох десятків книг молодих авторів з нашої області, серед засновників поважного літературно-мистецького журналу «Погорина». А те, що він багато років керує штурвалом великого корабля під назвою «Азалія» - ще одне підтвердження тому, що цей активний громадський діяч, краєзнавець, письменник,заслужений журналіст, і навіть знаменитий повноправний ботанік, дійсно заслуговує на шану і повагу. Свідчення факту, що Євген Шморгун опікується долею маловідомих борців за свободу, незалежність України, ще раз показує його сердечний патріотизм. Окрім цього, саме він підготував до друку більше двадцяти книг серії «Реабілітовані історією», де розповідається про нелегку боротьбу за виживання західноукраїнців. Не зважаючи на те, що багато хто вважає головною книгою Євгена Шморгуна «Мову зела»(удостоєну однієї з найвищих премій України – ім.Лесі Українки), я скажу, що і «Дорога до Іліона», «Шість століть Велигорських», «Плач перепела», «Вогник цвіт», «Рано-вранці вітри заголосять»…- це все справа, велика і виснажлива праця його життя. Та безперечно, Magnum opus – це трьохтомник – зібрання практично усіх його творів. Це живлюще джерело, що поїть дивними чарами всіх, хто туди зазирає. А в тій ясній криниці загалом більше 1635 сторінок… З надією сподіваюсь, що не одне покоління майбутніх українців ще загляне до цієї дужої води, і побачить там своє відображення…

Очі , душа та серце Євгена Шморгуна не зупиняються бачити в цьому світі красу попри викривлені дзеркала суспільства. Наостанок, таки з гордістю скажу : Євген Шморгун – видатний рівнянин, видатний українець…