Глянцевих журналів у Рівному побільшає!

На сторінках видання: історії успіху зіркових рівнянок, які підкорили рейтингові національні телеканали; фоторепортажі зі знакових подій літа – до речі, на світлинах шукайте себе(!), бо фотографій цього разу дуже багато від різних фотографів; цінні поради – що буде модним восени, як визначити, чи хороший зір у вашої дитини, які несподівані куточки Рівненщини варто відвідати в найближчі вихідні!..

А також з нами дізнавайтеся, як у Рівне прийшла джазова культура, що варто зробити рівнянам у Парижі та вірші якої рівнянки читав сам Президент?! На додачу – жменька невідомих фактів про наше місто і окрилена небуденна розповідь про мрію!

І це ще не все! Тож чекаємо журнал «ВІТАЄМО!» вже за кілька днів!

А на разі – надихаючі роздуми про байдужість і перфекціонізм від головного редактора журналу «ВІТАЄМО!»...



Кілька днів тому відносила документи в державну установу. У коридорах будівлі – тихо, прохолодно. Мимоволі сповільнила кроки – шукаю потрібний кабінет. Раптово прямо переді мною відчинилися двері. Звідти вийшли дві жінки середнього віку. «Та зроби його як-небудь, – каже одна другій. – Чого собі голову морочити? Воно тобі треба? Тож робота!» Інша ствердно кивнула головою. Й обидві з посмішками на обличчях попрямували далі. Я спинилася. Уявила: сиджу в кріслі стоматолога, а медсестра йому каже: «Та зробіть усе як-небудь! Там, знаєте, скільки ще пацієнтів чекає?!» Або: лежиш на операційному столі, а колега-лікар теж саме говорить хірургу, який зараз тебе оперуватиме. Або таке – банальне, здавалося б: прийшов зробити фото на паспорт – клац! – готово, тримайте! А ти дивишся на ту світлину і руки трясуться – «вдала» дуже вийшла!.. Е, ні, скажете, я ж гроші плачу, щоб було добре! А на роботі вам хіба не платять?! Мало, скажете, платять, щоб працювати краще? Знайдіть інше – гідне вас – місце роботи! Не протирайте штанці там, де, вважаєте, вас недооцінюють! Одне ж життя маємо, аби реалізуватися!
Люди часто кажуть, що перфекціонізм заважає мені спокійно жити, мовляв, надто переймаюся дрібницями, надто прискіпливо ставлюся до деталей. А я думаю: взялася за справу – треба зробити вчасно та якісно. Інакше, як ту працю своїм іменем підписувати?!


З повагою,
головний редактор журналу "ВІТАЄМО!"
Олена ГАВРИЛЮК